Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька

Адельгейда з'явилася на світ 20 липня 1835 року у Ланґенбурзі. Вона була п'ятою дитиною та другою донькою в родині князя Гогенлое-Ланґенбурзького Ернста I та його дружини Феодори Лейнінґенської. Дівчинка мала старшу сестру Елізу та братів Карла, Германа і Віктора. За чотири роки у неї з'явилася молодша сестра Феодора.

Портрет Адельгейди із матір'ю пензля сера Джорджа Хейтера, 1840

Батько належав до медіатизованої аристократії, був президентом Верхньої палати Вюртемберького ландтагу, що робило його одним із найвпливовіших людей у Вюртемберзі.

У 1852 році Адельгейда отримала шлюбну пропозицію від імператора французів Наполеона III. Перед цим він отримав відмову від шведської принцеси Кароли. Бонапарт ніколи не бачив дівчини, проте цей союз забезпечив би респектабельність його династії та сприяв би більш тісному союзу між Францією та Великою Британією, оскільки Адельгейда була небогою королеви Вікторії. З іншого боку, потенційна наречена була офіційно німецькою принцесою неправлячого дому, а не повноправним членом британської королівської сім'ї, тож ризик відмови був невеликим, і можна було очікувати, що дівчина буде вдячна за можливість стати імператрицею. Такі перспективи дійсно справили враження на Адельгейду і вона була рада погодитися.[2] Проте батьки, в той час як британський двір зберігав мовчання з цього приводу, розцінили це як незадоволення і відмовили імператору. Той більше спроб не робив і у січні 1853 одружився із Євгенією де Монтіхо.[3]

Адельгейда вийшла заміж у віці 21 року за 27-річного німецько-данського принца Фредеріка з Ольденбурзького дому. Шлюб був ініційований герцогом Саксен-Кобург-Готи Ернстом II.[4] Весілля відбулося 11 вересня 1856 у Ланґенбурзі. Резиденцією пари став маєток Gut Dolzig у Нижній Лужиці, де вони вели провінційне життя.[5] Шлюб виявився гармонійним. У подружжя було семеро дітейː

Фрідріх VIII

• Фрідріх (1857—1858) — прожив 1 рік;
• Августа Вікторія (1858—1921) — дружина імператора Німецької імперії Вільгельма II, мала семеро дітей;
• Кароліна Матильда (1860—1932) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького Фрідріха Фердинанда, мала шестеро дітей;
• Герхард (20 січня—11 квітня 1862) — прожив 3 місяці;
• Ернст Гюнтер (1863—1921) — наступний герцог Шлезвіг-Гольштейнський, був одружений із принцесою Доротеєю Саксен-Кобург-Готською, дітей не мав;[6]
• Луїза Софія (1866—1922) — дружина прусського принца Фрідріха Леопольда, мала четверо дітей;
• Феодора Адельгейда (1874—1910) — письменниця та художниця, одружена не була, дітей не мала.

16 листопада 1863 року її чоловік проголосив себе герцогом Шлезвігу та Гольштейну Фредеріком VIII. Саксен-Кобург-Гота та кілька інших німецьких малих держав визнали його права. Сейм Німецького союзу зажадав передачі Шлезвига і Гольштейна Фредеріку, і в грудні 1863 послані ним війська вступили до Гольштейну. Данські війська без бою відступили у Шлезвіг. Герцогства були оголошені спільними володіннями Пруссії та Австрії. Певний час сімейство мешкало в Кілі.[7] Але у 1867 землі остаточно були аннексовані Пруссією. Адельгейда із дітьми залишила Кіль 24 травня 1867.[5]

Фредерік надалі жив як приватна особа. Родина мешкала в Готі,[4] а після смерті Крістіана Авґустенбурга у 1869, переїхала до замку Прімкенау у Нижній Силезії, до якого згодом долучила багаті мисливські угіддя. Втім, на зиму все одно поверталися до Готи. Сімейству також належали замок Ґрастен в Ютландії та ферма у Швеції.[2] Чоловік Адельгейди заохочував розвиток знайомства прусського принца Вільгельма та їхньої доньки Августи. Зрештою, він помер у січні 1880, а за місяць молоді люди заручилися.[8]

Вінчання Августи та Вільгельма відбулося у лютому 1881 року. Герцогиня невдовзі після весілля доньки перебралася до Дрездену, де почала цікавитися музикою та живописом. Мешкала на Мюнхенській вулиці, 2.[9]

Пішла з життя 25 січня 1900 року у Дрездені. Похована поруч із чоловіком на герцогському цвинтарі у Прімкенау.[10]

• Ghislaine de Diesbach: Secrets of the Gotha, translated from the French by Margaret Crosland, London: Chapman & Hall, 1967, стор. 134—136
• Karl Heinz Wocker: Königin Victoria. Die Geschichte eines Zeitalters, Wilhelm Heyne Verlag, München, 1983 ISBN 3-453-55072-2
• Johannes Heinrich Gebauer: Herzog Friedrich VIII. von Schleswig-Holstein. Ein Lebensbild. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart u. a. 1912
• Dieter Wolf: Herzog Friedrich von Augustenburg — ein von Bismarck 1864 überlisteter deutscher Fürst?. Lang, Frankfurt am Main u. a. 1999, ISBN 3-631-35135-6

• Гогенлое-Ланґенбурги (англ.)
• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Адельгейди Гогенлое-Ланґенбурзької (англ.)
• Генеалогія Фредеріка VIII (англ.)