Саксен-Кобург-Гота

Герцогства Саксен-Кобург і Саксен-Гота керувались Ернестською лінією династії Веттінів. В 1826 році після смерті останнього герцога Саксен-Гота-Альтенбуржського, що не мав наслідників, герцогство Саксен-Гота повинно було відійти Ернсту I, герцогу Саксен-Кобург-Заальфельдському. Ернст I помер в 1844 році після чого на трон вступив його син Ернст II. Під час його правління герцогство уклало з Пруссією військову конвенцію (1862), а пізніше воювало на стороні монархії Гогенцоллернів в австро-прусській війні 1866—1867 років. В 1893 році Ернст II помер не маючи нащадків, тому герцогство було передане потомкам Альберта Саксен-Кобург-Готського, чоловіка королеви Вікторії, брата Ернста. Конституція герцогства виключала можливість наслідування престолу трона королем Великої Британії і його прямими нащадками. Тому принц Уельський Едуард відмовився від права на престол герцогства на користь свого молодшого брата Альфреда, герцога Единбугського. Син Альфреда та Марії Олександрівни, також Альфред, вчинив самогубство в 1899 році, і після смерті герцога в 1900 році на трон сів його шістнадцятирічний племінник, герцог Олбані Карл Едуард. До повноліття Карла Едуарда в 1905 році герцогством керував наслідний принц Гогенлое-Лангенбурсьский. Після Першої світової війни парламент Великої Британії прийняв закон, згідно з яким герцог був позбавлений усіх британсьих титулів за участь у військових діях проти Об'єднаного Королівства.

Карл Едуард правив до 18 листопада 1918 року, коли його скинула Листопадова революція. Після цього Саксен-Кобург та Саксен-Гота стали окремими державами в складі Веймарської республіки, які стали незабаром частиною: Саксен-Кобург - Баварії, а Саксен-Гота, об'єднавшись з іншими малими державами, - Тюрингії.

• Франсуа Прюм - скрипаль-віртуоз ("Virtuoso of the Duke of Gotha")

• Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (нім.)