Аден
А́ден (араб. عدن) — головний порт і комерційний центр Ємену, розташований на кам'янистому мисі в південно-західній частині Аравійського півострова на вході в Червоне море. Адміністративний центр однойменної мухафази Ємену. Тимчасова столиця Ємену.
 Координати 12°48′ пн. ш. 45°02′ сх. д.
|
Господарство
Економіка міста заснована на переробці нафти, рибальстві, мореплавстві. Також в Адені є текстильні, рибопереробні і судоремонтні підприємства.
Історія
Під назвами Адана або Асана місто було відоме ще з часів Стародавньої Греції, а про поселення на березі Аденської затоки відомо ще з VII століття до нашої ери. Був важливим портом на шляху між Індією та Європою і Північною Африкою. Після Великих географічних відкриттів занепав. У XVI ст. Аден не могли поділити між собою португальці і турки-османи. В 1839 Аден був захоплений англійцями, які зробили його військово-морською базою. Був відправною точкою для розширення англійських володінь в південно-західній Аравії, які також отримали назву Аден. У 1869 році відкрито Суецький канал, після чого роль міста як порту різко зросла. В 1967 став частиною незалежного Південного Ємену. Був столицею Південного Ємену до 1990 року.
Пам'ятки
- Цистерни в Тавіла — антична система водяного постачання розташована в центральному районі Кратер
- Форт Sira
- Аденський мінарет
- Палац султанату Лаждж / Національний музей
- Біг-Бен Адену
- Сад-сквер королеви Вікторії та пам'ятник королеві Вікторія цього саду-сквері
- Військовий музей Адену
- The Rimbaud House
- Фортифікації Jebal Hadid та Jebal Shamsan
- Пляжі Адену і Літл-Адену (Малого-Адену)
- Мечеть Al-Aidaroos
- Зороастрійський храм
- Історичні британські церкви
- Морський пасажирський вокзал в Адені, побудований ще в часи Аденської колонії