Адигейська автономна область

Адигейська автономна область, Адигейська АО — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала 27 липня 1922 — 16 травня 1992.

Адыгэ AО
Адыге́йская AО
Адигейська автономна область

1928–1991
Розташування Адигейської AO
Територіальні зміни Адигейської АО у 1936-1962
Столиця Майкоп
Форма правління Автономна область СРСР
Історичний період ХХ століття
 - Засновано 3 серпня 1928
 - Ліквідовано 3 липня 1991
Сьогодні є частиною Росія

Столиця Майкоп (до 1936 року Краснодар).

Історія

Кавказ під час підвищення статусу Адигеї до рівня республіки
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесла до російської конституції поправку, що перетворило Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР
  • 5 жовтня 1990 позачергова сесія Адигейської обласної Ради народних депутатів прийняла рішення про підвищення статусу Адигеї до рівня самостійного суб'єкта РРФСР (республіки) і проголосила Адигейську Радянську Соціалістичну Республіку, (рішення не мало юридичної сили).
  • 15 грудня 1990 вихід Адигеї зі складу Краснодарського краю узаконено Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що внесла зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[3]..
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесло в російську конституцію поправку, що перетворила Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР[4], але так і не була затверджена ним.
  • 21 квітня 1992 З'їзд народних депутатів Російської Федерації прийняв поправку до конституції РРФСР, яка перетворила Адигейську АО на Республіки Адигея[1]. Поправка набула чинності з моменту опублікування 16 травня 1992 у «Російській газеті»[2].

Адміністративний поділ

Станом на 1 січня 1985 до складу Адигейської АО входило 2 міста обласного підпорядкування:

і 7 районів:

  1. Гіагінський — станиця Гіагінська,
  2. Кошехабльський — аул Кошехабль,
  3. Красногвардійський — с. Красногвардійське,
  4. Майкопський — сел. Тульський,
  5. Октябрський — аул Октябрський,
  6. Теучезький — місто Теучезьк,
  7. Шовгеновський — аул Шовгеновський.

Населення

Динаміка чисельності населення області:

РікПлоща, км²Населення, осіб
19303 015113 700
19393 048241 799[5]
19593 900284 690[6]
19707 600385 644[7]
19797 600404 504[8]
19897 600432 588[9]

Національний склад населення[10] згідно перепису 1979 року:

НаціональністьНаселення, осібКіл-сть, %
Росіяни285 62670,6
Адиги86 38821,4
Українці12 0783,0
Вірмени6 3591,6
Татари2 4150,6
Білоруси2 2440,6

Примітки

  1. Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики»
  2. яОХЯНЙ ГЮЙНМНБ пятяп/пт. 1990-1993
  3. Закон РСФСР от 15 декабря 1990 г. "Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР"
  4. Закон РСФСР от 3 июля 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР в связи с преобразованием автономных областей в Советские Социалистические Республики»
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2015.
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.