Адміністративний поділ Греції (1997)

Адміністративний поділ Греції, впроваджений 1997 року, передбачав 4 рівні управління.

В основу поділу покладено 13 периферій Греції — верхній рівень (грец. περιφέρεια). Периферії поділені на 50 адміністративних одиниць другого рівня: 45 префектур, або номів (грец. νομός), 3 гіперномархії (грец. υπερνομαρχία), 2 номархії та автономний регіон — гора Афон. На третьому рівні Греція була адміністративно поділена на 1038 общин: міські общини (деми, муніципалітети — грец. δήμος) та сільські общини (грец. κοινότητα). Адміністративні одиниці четвертого рівня називаються місцевими районами. До реформи 2006 року вони поділялись на муніципальні (грец. δημοτικό διαμέρισμα) та сільські райони (грец. τοπικό διαμέρισμα).

На початку 2010 року грецький уряд оголосив про намір здійснити адміністративну реформу, яка передбачає скорочення числа муніципалітетів до 370.[1] 27 травня 2010 року грецький парламент прийняв проект нового районування під назвою «Програма Каллікратіса»[2]. Відтак поділ на номи був скасований[3], проте новий адміністративний поділ Греції діє з 2011 року[4]