Адольф Борхерс
Адольф Борхерс (нім. Adolf Borchers; 10 лютого 1913, Вендгаузен — 9 лютого 1996, Оберштауфен) — німецький пілот-ас, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Адольф Борхерс | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Adolf Borchers | |||||||
| Народився |
10 лютого 1913 Райнсторф | ||||||
| Помер |
9 лютого 1996 (82 роки) Оберштауфен, Оберальгой, Округ Швабія, Баварія, Німеччина | ||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||
| Діяльність | Ас, офіцер | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Учасник | Громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, Французька кампанія і Битва за Британію | ||||||
| Військове звання | майор | ||||||
| У шлюбі з | Christl Cranzd | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія
У 1938 році вступив до легіону «Кондор», який воював в Іспанії, ніс там службу в ранзі унтер-офіцера.
Перед Другою світовою війною переведений в 2-гу ескадрилью 77-ї винищувальної ескадри (2./JG77, пізніше перейменована в 11./JG51). У її складі брав участь в боях в Польщі, Франції та Великої Британії, збив 5 ворожих літаків на Західному фронті.
Під час операції «Барбаросса» Адольф проявив свою майстерність і довів число перемог до 23. Очолив 8 жовтня 1942 року 11-ю ескадрилью 51-ї ескадри, до кінця 1942 року довів число своїх перемог до 38. За 78 перемог 22 листопада 1943 він був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
11 червня 1944 року гауптман Борхерс був переведений в 52-ю винищувальну ескадру і призначений командиром I-ї групи (I./JG52). Свою соту перемогу він здобув 24 липня 1944 в складі своєї нової ескадри, а 2 вересня 1944 року, оформивши 118-ту перемогу, довів загальне число перемог ескадри до 10 тисяч.
1 лютого 1945 року Борхерс очолив 3-ю групу 52-ї ескадри (III./JG52). Здався в полон американським військам, пізніше був відправлений в радянський табір військовополонених.
Борхерс всього здобув 132 перемоги в більш ніж 800 вильотах, 127 перемог припали на Східний фронт.
Після війни заснував з дружиною лижну школу, якою вона керувала до 1987 року.
Родина
Брати — старший Герман і молодший Вальтер, також кавалери Лицарського хреста Залізного хреста.
В 1943 році одружився з спортсменкою-лижницею Крістль Кранц.
Нагороди
- Нагрудний знак пілота
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний Кубок Люфтваффе (13 жовтня 1941)
- Німецький хрест в золоті (15 жовтня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (22 жовтня 1943) — за 78 перемог.
- Авіаційна планка винищувача в золоті
Джерела
- Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. — Friedberg, Germany : Podzun-Pallas, 2000. — ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Obermaier, Ernst. Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. — Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann, 1989. — ISBN 978-3-87341-065-7.
- Patzwall, Klaus D. Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II / Klaus D. Patzwall, Scherzer. — Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall, 2001. — ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit. Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — ISBN 978-3-938845-17-2.
- Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. Ivy Books. ISBN 0-8041-1696-2.
- Weal, John (2004). Aviation Elite Units Jagdgeschwader 52 The Experten. Osprey Publishing Limited. ISBN 1-84176-786-7.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9.
- Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3.