Адріана Лекуврер

За лаштунками в Комеді Франсез

Готуючись до виступу, трупа метушиться навколо Мішонне, керівника сцени. Принц Буйонський, шанувальник і покровитель актриси Дюкло, присутній зі своїм супутником, абатом. Адріана починає співати речитатив. Отримавши компліменти, вона співає «Io son l'umile ancella» («Я покірна слуга творчого духу»). Принц чує, що Дюкло пише лист, і організовує його перехоплення. Залишившись наодинці з Адріаною, Мішоннет хоче висловити свою любов до неї. Однак Адріана пояснює, що у неї є коханий: Мауріціо, солдат на службі у графа Саксонії, вона не знає, що Мауріціо насправді є графом. Мауріціо входить і заявляє про свою любов до Адріани — «La dolcissima effigie». Вони згодні зустрітися після виступу. Адріана дає йому кілька фіалок для його бутоньєрки. Принц і абат повертаються. Вони отримали лист від Дюкло, в якому вона просить зустрітися з Мауріціо пізніше того вечора на віллі принца (насправді вона діє як довірена особа принцеси Буйонської, яка закохана в Мауріціо і одночасно разом з ним причетна до деяких політичних питань). Принц вирішує влаштувати вечірку на віллі, щоб викрити Дюкло і Мауріціо. Лист Дюкло доходить до Мауріціо, який потім скасовує свою зустріч з Адріаною. Отримавши його повідомлення на сцені, вона погоджується приєднатися до вечірки принца, сподіваючись зустріти графа і поговорити з ним про просування Мауріціо.

Вілла біля Сени

Принцеса Буйонська, а не актриса Дюкло, чекає на Мауріціо і освічується у любові до нього: «Acerba voluttà, dolce tortura». Коли він заходить, вона бачить фіалки і запитує про них. Мауріціо дарує фіалки принцесі. Тим не менше, незважаючи на те, що він вдячний принцесі за допомогу в суді, він визнає, що більше її не любить. Хоча вона здогадується, що у нього є кохана, він не називає її імені. Раптово прибувають принц і абат, принцеса ховається. Мауріціо розуміє, що вони думають, що він з Дюкло. Адріана заходить і дізнається про справжню ідентичність Мауріціо. Він каже Адріані, що призначення було політичним. Вони повинні організувати втечу жінки, яка переховується. Адріана довіряє йому і погоджується допомогти. Під час інтермецо у будинку стає темно і Адріана використовує можливість сказати принцесі, що вона може врятуватися. Однак дві жінки взаємно підозрюють одна одну і спроба порятунку перетворюється на палючу сварку, після чого принцеса остаточно йде. Директор сцени Мішонне помічає, що принцеса загубила браслет, який він дає Адріані.

Готель Буйон

Мауріціо потрапив у в'язницю за борги, тоді як принцеса відчайдушно намагається дізнатися особу своєї суперниці. Принц, який має зацікавлення до хімії, зберігає потужну отруту, яку його попросив проаналізувати уряд. На прийомі, який влаштовують принц і принцеса, гості повідомляють про приїзд Мішонне та Адріани. Принцеса думає, що вона впізнала голос гості. Коли принцеса каже, що Мауріціо був поранений у поєдинку, Адріана непритомніє. Однак незабаром, коли входить Мауріціо, Адріана в захваті. Він співає про свої військові подвиги «Il russo Mencikoff». Виконується балет: «Judgement of Paris». Адріана дізнається, що браслет, знайдений Мішонне, належить принцесі. Зрозумівши, що вони є суперницями за прихильність Мауріціо, принцеса та Адріана кидають виклик одна одній. Коли принцеса пропонує, щоб Адріана заспівала сцену з «Покинутої Аріадни», замість цього принц просить сцену з «Федри». Адріана використовує заключні рядки тексту, щоб здійснити рішучий напад на принцесу, яка вирішує помститися.

Кімната в будинку Адріани

Мішонне чекає пробудження Адріани. Адріана наповнена гнівом і ревнощами. Члени театральної трупи приїжджають до неї у гості, приносять їй подарунки на іменини і намагаються переконати її повернутися до театру. Мішонне знайшов діамантове намисто, попередньо закладене Адріаною, щоб допомогти Мауріціо виплатити борги. Крім того, була доставлена скринька із запискою від Мауріціо. Адріана дивиться на записку і одразу почуває себе погано. Вона заглядає у скриньку і дістає зів'ялі фіалки, які вона колись подарувала Мауріціо в театрі. Їй боляче, що він повернув їх назад. Вона цілує квіти «Poveri fior» і кидає їх у вогонь. Входить Мауріціо. Він пропонує їй одружитися. Хоча вони обіймаються, він розуміє, що її трусить. Мауріціо каже Адріані, що він не посилав квітів. Вона божеволіє. Мішонне і Мауріціо розуміють, що її отруїла принцеса. На мить її розум знову стає ясним, «ecco la luce», але потім вона помирає.