Пласідо Домінго

Хосе́ Пла́сідо Домі́нго Ембі́ль (ісп. José Plácido Domingo Embil; нар. 21 січня 1941, Мадрид, Іспанія) — іспанський оперний співак (тенор), диригент. Записав понад сто повних опер. Відомий своєю універсальністю, звичайно співає італійською, французькою, іспанською, англійською мовами. Хоча більшу частину своєї кар'єри був ліричним тенором-спінто, особливо відомий своїми виконаннями партій Каварадоссі в опері «Тоска», Гофмана в опері «Казки Гофмана», дона Хосе в опері «Кармен», Каніо в опері «Паяци», він швидко перейшов до драматичніших ролей, ставши найвідомішим Отелло свого покоління.[1][2][3] На початку 2010-х перейшов з тенорового репертуару на майже виключно баритонові партії, у першу чергу партію Сімона Бокканегри в однойменній опері Верді. Станом на 2010 р. Пласідо Домінго виконав 151 роль.[4][5]

Пласідо Домінго
José Plácido Domingo Embil

Дата народження: 21 січня 1941(1941-01-21) (81 рік)
Місце народження: Мадрид, Іспанія
Співацький голос тенор
Кар'єра 1959 — наш час
Жанр опера
IMDb: ID 0004881
Нагороди
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Пласідо Домінго у Вікісховищі

Життєпис

Походить з сім'ї співаків іспанської оперети, яка у 1950 році переселилася до Мексики. Навчався у Мехіко і там же в 1961 році дебютував в національній опері в ролі Альфреда в опері «Травіата» Дж. Верді.

У 1962—1965 співав в опері Тель-Авіва. У 1966 році розпочав міжнародну кар'єру, співаючи у провідних театрах світу — Метрополітен опера в Нью-Йорку, Ла Скала в Мілані та Ковент Гарден в Лондоні.

Володіє красивим тембром (високий баритон) і віртуозною вокальною й акторською майстерністю. Разом з Лучано Паваротті вважається найліпшим тенором на зламі століть.

З 1970-х іноді виступав також як диригент, його дебют в цьому амплуа пройшов у сезоні 1973/74 в Нью-Йорку, де він диригував оперою «Травіата».

В 1990 році разом з Хосе Каррерасом i Лучано Паваротті виступив у концерті «Трьох тенорів» на відкритті Чемпіонату світу з футболу 1990 року в Римі.

Пласидо був одружений двічі.Першою його обраницею стала піаністка Анна-Марія Герра. Молоді люди одружилися в 1957 році,коли Домінго було 16 років. Але особисте життя подружжя не склалося, їхній шлюб розпався через декілька місяців після весілля. У цьому шлюбі у співака народився син Хосе. Із другою дружиною артист познайомився під час навчання в консерваторії. Володарка ліричного сопрано Марта Орнелас починала підкорювати музичний олімп, але дівчина обрала сім'ю.

У 1962-му молоді люди одружилися. У 1965 році Марта народила артистові спадкоємця. Первістка назвали на честь батька-Пласідо. Другій дитині (1968) дали ім'я- Альваро.

Усупереч розхожій думці музика--- не єдине захоплення Домінго. Пласідо ріс спортивним хлопцем. У молодості він добре грав у футбол, а зараз є вболівальником команди Реал Мадрид.

З 1993 року є організатором міжнародного конкурсу вокалістів Operalia, що виявляє і продюсує молодих талантів.

В 1996 році обійняв посаду художнього директора Національної опери у Вашингтоні, а з 2000 року — в Опері Лос-Анжелесу.

Записав велику кількість компакт-дисків, а також знімався у музичних фільмах.

В 2002 році виконав новий гімн мадридського «Реалу» — «Himno del Centenario del Real Madrid» — у супроводі 82 музикантів.

31 серпня 2016 року закритим концертом Пласідо Домінґо відкрився найсучасніший у світі оперний театр — Дубайська опера (ОАЕ).[6]

Звинувачення у сексуальних домаганнях

У серпні 2019 року Домінго був звинувачений багатьма жінками у сексуальних домаганнях. Вісім співачок і одна танцівниця заявили, що Домінго сексуально домагався їх в різних випадках, які тривали три десятиліття з кінця 1980-х.[7] Ймовірні домагання мали місце в місцях, включаючи оперні театри, де Домінго займав високі посади.[7] Повідомлялося, що сексуальні домагання Домінго щодо молодих жінок були «відкритою таємницею» в оперному світі.[7]

У вересні 2019 року Метрополітен-опера оголосила, що припиняє свої 50-річні стосунки з Домінго у світлі заяв про сексуальні домагання з боку «кількох жінок». Після цієї заяви Домінго виступив із заявою: «Хоча я рішуче заперечую нещодавні твердження про мене... після роздумів, я вважаю, що моя поява в цій постановці «Макбет» відверне увагу від напруженої роботи моїх колег як на сцені, так і поза сценою».[8] У жовтні 2019 року Домінго подав у відставку з посади генерального директора Лос-Анджелеської опери і відмовився від усіх майбутніх виступів з цією оперою, заявивши, що «нещодавні звинувачення, висунуті проти мене в пресі, створили атмосферу, в якій моя здатність служити цій компанії, яку я так люблю, була скомпрометована».[9]

Премія Бірґіт Нільсон

У 2009 році Пласідо Домінґо названий першим лауреатом премії імені шведської оперної діви Бірґіт Нільсон. Грошова частина нагороди складає один мільйон доларів (792 тисячі євро), відтак премія Нільсон стала найбільшою в області класичної музики.

Бірґіт Нільсон незадовго до кончини (вона померла в 2005 році) сама вибрала Домінго першим одержувачем своєї премії, але до дня оголошення лауреата його ім'я трималося в таємниці. Нагорода присуджена іспанцеві за «видатні досягнення в оперному мистецтві», «легендарну кар'єру, що охоплює 40 років» і «виконання 130 ролей» (стільки не доводилося співати жодному тенору в історії).

Нільсон і Домінґо виступали разом кілька разів. Вперше вони вийшли на сцену разом в опері «Тоска» в Метрополітен-опера в 1969 році. Бірґіт Нільсон вважалась одним з найкращих вагнерівських сопрано XX століття. Востаннє вона публічно виступала в 1984 році.

Почесні знання

Домінго є Почесним доктором Мадридського університету, Доктором мистецтв Нью-Йоркського університету, Почесним доктором музики в Університеті Оклахоми, Філадельфійському коледжі сценічних мистецтв та Джорджтаунському університеті.

14 лютого 2019 року під час візиту в Україну Пласідо Домінго присвоєне звання Почесного професора Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського[10]

Джерела
  • Амон Р. Пласідо Домінго. Геній світової сцени / Пер. з ісп. — М.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. 325 с.

Примітки
  1. Macy, Laura Williams (2008). The Grove Book of Opera Singers. Oxford University Press. с. 127–8. ISBN 978-0195337655.
  2. Matheopoulos та Domingo, 2003, с. 19: "Otello is a dramatic part and Domingo a lirico spinto tenor. But from the beginning it was clear that this was an ideal role for him..."
  3. Michener, Charles (4 жовтня 2004). Heppner Now Reigning Otello As Domingo Relinquishes Role. New York Observer. Процитовано 7 серпня 2015.
  4. Review: In his 151st role, Plácido Domingo plays the ‘wild cat’ as old lion. Los Angeles Times. 6 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
  5. OperaChaser: Domingo's 151st role accompanies zarzuela's great appeal in a passionately presented El Gato Montés ("The Wildcat") at L.A. Opera. Operachaser.blogspot.com. 20 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
  6. Дубайська опера відкрила двері — Euronews
  7. Gecker, Jocelyn (13 серпня 2019). Women: Opera's Domingo abused power to sexually harass them. AP NEWS. Процитовано 13 серпня 2019.
  8. Plácido Domingo leaves Met Opera over sexual harassment claims. 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  9. Plácido Domingo resigns from Los Angeles Opera amid sexual harassment claims. the Guardian (англ.). 2 жовтня 2019. Процитовано 22 січня 2021.
  10. Пласідо Домінго став почесним професором музичної академії України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 грудня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.