Адуляр
Адуля́р — мінерал класу силікатів, морфологічний різновид низькотемпературного ортоклазу). Інша назва — місячний камінь.
Адуляр | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | дискредитований (D) |
Хімічна формула | K[AlSi3O8] |
Клас мінералу | силікати |
Група | польові шпати |
Ідентифікація | |
Колір | водянисто-прозорий |
Форма кристалів | короткопризматичні ромбоедри |
Спайність | досконала по {001} і {010} |
Злам | Нерівний |
Твердість | 6-6,5 |
Блиск | скляний |
Прозорість | напівпрозорий |
Колір риси | білий |
Густина | 2,56—2,62 г/см³ |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Адула (гірський масив)d |
Адуляр у Вікісховищі |
Походження назви
Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії. Інші назви «перламутровий шпат», «риб'яче око».
Склад
Типовий склад адуляр відповідає формулі Or90Ab9An1, де Ab — альбіт, An — анортит. Домішки: до 1 % ВаO, не більше за 0,5 % СаO.
Зустрічається у вигляді короткопризматичних ромбоедричних кристалів. Адуляр типовий для багатьох кварцових жил альпійського типу, зустрічається в пегматитах, рудних жилах. Прозорий і напівпрозорий адуляр з тонко- і криптопертитовою будовою, для якого характерна іризація в блакитно-синіх відтінках (т. зв. місячний камінь) — коштовний камінь IV порядку.
Адуляр використовується в скляному і керамічному виробництвах.
Твердість по шкалі Мооса становить 6,0 — 6,5.
Родовища
Адуляри хорошої якості знаходять на острові Шрі-Ланка. Зустрічаються вони також на Мадагаскарі, в Танзанії та США. В Південній Індії знайшли різновиди із зірчастим ефектом[1]
Види
Розрізняють:
Див. також
Примітки
- Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Адуляр // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Адуляр // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.