Адуляр

Адуля́р мінерал класу силікатів, морфологічний різновид низькотемпературного ортоклазу). Інша назва місячний камінь.

Адуляр
Загальні відомості
Статус IMA дискредитований (D)
Хімічна формула K[AlSi3O8]
Клас мінералу силікати
Група польові шпати
Ідентифікація
Колір водянисто-прозорий
Форма кристалів короткопризматичні ромбоедри
Спайність досконала по {001} і {010}
Злам Нерівний
Твердість 6-6,5
Блиск скляний
Прозорість напівпрозорий
Колір риси білий
Густина 2,56—2,62 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь Адула (гірський масив)d
 Адуляр у Вікісховищі

Походження назви

Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії. Інші назви «перламутровий шпат», «риб'яче око».

Склад

Типовий склад адуляр відповідає формулі Or90Ab9An1, де Ab альбіт, An анортит. Домішки: до 1 % ВаO, не більше за 0,5 % СаO.

Зустрічається у вигляді короткопризматичних ромбоедричних кристалів. Адуляр типовий для багатьох кварцових жил альпійського типу, зустрічається в пегматитах, рудних жилах. Прозорий і напівпрозорий адуляр з тонко- і криптопертитовою будовою, для якого характерна іризація в блакитно-синіх відтінках (т. зв. місячний камінь) коштовний камінь IV порядку.

Адуляр використовується в скляному і керамічному виробництвах.

Твердість по шкалі Мооса становить 6,0 — 6,5.

Родовища

Адуляри хорошої якості знаходять на острові Шрі-Ланка. Зустрічаються вони також на Мадагаскарі, в Танзанії та США. В Південній Індії знайшли різновиди із зірчастим ефектом[1]

Види

Розрізняють:

  • адуляр-альбіт (альбіт, облямований адуляром);
  • адуляр баріїстий (адуляр з Залізних гір у Чехії, який містить 3,49 % ВаО).

Див. також

Примітки

  1. Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Адуляр // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Адуляр // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.