Азербайджанські казки

Азербайджанські казки — твори усної творчості азербайджанського народу. Вони різноманітні за змістом і багаті за формою. В азербайджанських казках відбилося минуле азербайджанського народу, його духовно-моральні та суспільно-філософські погляди. Лейтмотив низки чарівних казок (таких як «Сіман») складають боротьба проти місцевих та іноземних гнобителів[1]. Казки донесли до наших днів найдавніші народні традиції і звичаї. В них зображені картини природи Азербайджану, його зелені луки і пасовища, величні гори, дзюркотливі річки, квітучі сади багато іншого.

Культура Азербайджану
Категорія • Інші країни
Мелік Мамед — головний герой однойменної азербайджанської казки

З історії азербайджанських казок
Гекчек Фатма — одна з головних героїнь азербайджанських казок
Джиртдан — один з головних героїв азербайджанських казок

Фантастичні мотиви азербайджанських народних казок простежуються в деяких епізодах огузького героїчного епосу «Кітабі дєдє Коркут» («Книга мого діда Коркута»)[2].

Персонажі казок азербайджанських

Найпопулярнішим серед дітей в Азербайджані позитивним казковим героєм є Джиртдан, що в перекладі з азербайджанської мови означає — маленький, карликовий. Про Джиртдана, якого вирізняє національна своєрідність, кмітливість, сміливість і хоробрість, вигадано чимало казок. Він може бути одночасно і ледарем, змушуючи інших сільських хлопчаків нести його на спині в ліс, вирушаючи по дрова, але може бути також дуже сміливим, зустрівши іншого популярного персонажа азербайджанських казок — Дева (чудовисько, велетень). Під час зустрічі з Девом, маленький Джиртдан демонструє левову відвагу і хоробрість, і виявляється найсміливішим і найспритнішим серед інших дітлахів.[3]

Види азербайджанських казок

За своєю суттю і за змістом азербайджанські казки умовно поділяються на три види: «казки про тварин», «казки про простих людей» і «чарівні казки».[4]

Казки зі світу тварин в азербайджанському фольклорі порівняно нечисленні. За дійовими особам вони поділяються на дві основні групи: казки, всі персонажі яких — тварини, і казки, в яких беруть участь люди та тварини. Ці казки в більшості своїй дуже короткі, повчальні і дотепні. У них, як і в байках, під тваринами маються на увазі люди. Улюблений прийом таких казок — протиставлення двох алегоричних образів: лисиці — вовку, шакала — півневі, ведмедя — леву тощо.[5].

Азербайджанські казки за кордоном

За ініціативою посольства Азербайджану в Німеччині в берлінському видавництві «Verlag Dr. Koster» побачило світ друге видання книги «Азербайджанські народні казки». Авторкою і перекладачкою книги є австрійська азербайджанознавчиня Ліліана Грімм, перше знайомство з Азербайджаном якої відбулася на виставці азербайджанських художників у Відні. До книги увійшло сімнадцять азербайджанських народних казок і притча Абдулли Шаїга «Паломництво лисиці»[6].

Персонажі
  • Тик-тик Ханим
  • Тепегез
  • Мелік-Мамед
  • Овчи-Пірим
  • Гекчек Фатма

Бібліографія
  • «Азербайджанські народні казки» / Упорядкування та переклад з азербайджанської Валентина Ціпка. Художник Амброз Жуковський. Київ: «Веселка», 1991 рік. — 240 с. (Серія: Казки народів СРСР).
  • «Азербайджанские сказки». Составитель Алиман Ахундов. Художник М.Власов. Издательство Академии Наук Азербайджанской ССР. Баку, 1955 год. — 340 с.
  • «Азербайджанские сказки». Художница Р. Марал. Издательство «Госиздат». Баку, 1964 год. — 168 с.
  • «Все про Лиса. Азербайджанские народные сказки» / Пересказала А. Ахундова, рисунки В. Дувидова. Издательство «Детская литература». М., 1974 год. — 24 с.
  • «Азербайджанские сказки». Издательство «Азернешр». Баку, 1977 год.
  • «Сказки народов Закавказья: Абхазские сказки. Азербайджанские сказки. Армянские сказки. Грузинские сказки. Осетинские сказки» / Сост. Габулов М. А. Издательство «Ирыстон». Цхинвали, 1987 год. — 448 с.
  • «Азербайджанские сказки, мифы, легенды». Библиотека азербайджанской литературы в 20-ти томах. Азербайджанское Государственное Издательство. Баку, 1988 год.
  • «Азербайджанские народные сказки». Издательство Изограф, Изографус Издательство, 2004 год.
  • «Азербайджанские сказки». В 5-и томах. Издательство «Шарг-Гарб». Баку, 2005 год.(азерб.)

Див. також

Примітки
  1. Азербайджанские сказки / Составитель А. Ахундов. Под ред. Дж. Ильдрым-заде. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1959. — С. 7. — 276 с.
  2. Ариф М. Азербайджанская литература. — М. : Высшая школа, 1979. — С. 11. — 232 с.
  3. Рамазан Кафарлы: «Сказочный Мир — Джыртдан». Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 9 червня 2020.
  4. «Азербайджанские сказки, мифы, легенды». Библиотека азербайджанской литературы в 20-ти томах. Азербайджанское Государственное Издательство. Баку, 1988 год.
  5. Азербайджанские сказки / Составитель А. Ахундов. Под ред. Дж. Ильдрым-заде. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1959. — С. 6. — 276 с.
  6. «Азербайджанские сказки» в Германии[недоступне посилання з Май 2018]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.