Айдамак Алім Азамат-оглу

Алім Азамат-оглу Айдамак (крим. Alim Azamat oğlu, 1816, с. Кьопюрлікой, Феодосійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — не раніше 1849) кримськотатарський народний герой. Відомий у літературі як благородний розбійник, який віддавав награбоване на користь бідних.

Алім Азамат-оглу Айдамак
Alim Azamat oğlu
Портрет Аліма Айдамака, 1847
Народився 1816
с. Кьопюрлікой, Феодосійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1849
Підданство Російська імперія
Національність кримський татарин
Діяльність грабіжник

Біографія

Народився в 1816 році в селі Кьопюрлікой у родині селянина. Проживав у місті Карасубазар[1].

Образ Аліма отримав романтичне забарвлення, а його біографія обросла легендами. В літературі він має образ благородного розбійника, що віддавав награбоване бідним. У Державному архіві Криму зберігається 127 листів, зібраних поліцією, що складаються з судових скарг, рапортів, прохань про затримання Аліма на ім'я таврійського губернатора Володимира Пестеля[1][2].

У 1847 році чорно-білий портрет Аліма у в'язниці намалювала художниця Леоні Лелоррен[3]. На даний момент картина зберігається в Феодосійському краєзнавчому музеї[4].

У різних джерелах як дату смерті Айдамака наводиться 1849 рік[5]. В історико-літературному журналі «Історичний вісник» (травень, 1912) у розповіді Михайла Шевлякова «Гордість Криму – розбійник Алім» написано, що Алім неодноразово втікав з в'язниці, у 1850 році після покаранні шістьма тисячами ударів різок, був засланий на каторгу. Деякі дослідники вважають, що після каторги він перебрався до Туреччини або на Кавказ[3].

У культурі

Життю Аліма Айдамака присвячений ряд художніх творів: роман «Алім — кримський розбійник» Н. А. Попова (1895), п'єса «Алім кримський розбійник» Олексія Козлова (1897), п'єса «Татарський джигіт Алім Азамат-оглу» Володимира Карпова-Кримського (1910), твір «Гордість Криму — розбійник Алім» Михайла Шевлякова (1912), оповідання «Разбойникъ свать» Спиридона Качіоні (1914), п'єса «Алім» Умера Іпчі (1925), поема «Долина луни: Кримська легенда» Феодосія Ференца-Соколовського (1928), романи «Алім» і «Алім сів на коня» Юсуфа Болата (1940 та 1980), роман «Алім — кримський джигіт» Ризи Фазила (2005)[4][6][7][8]

Аліму присвячений ряд народних пісень, серед яких «Мен Къарасувгъа тойгъа да бардым», «Алим», «Эй агъалар, мен Алимнинъ…»[2].

Перша екранізація легенди про Айдамака «Алім — кримський розбійник» була знята в 1916 році режисером В'ячеславом Вісковським. Роль Аліма виконав Сергій Ценін. 10 років потому Георгій Тасін зняв фільм «Алім», у якому головну роль виконав Хайри Емір-Заде[7].

У 2015 році кандидат філологічних наук Таміла Сеїтяг'яева захистила дисертацію, присвячену образу Аліма в кримськотатарській літературі[2].

Пам'ять

Ім'я Аліма увічнено в назвах балки та печери, де за легендою він переховувався від влади[4]. Іменем Аліма Айдамака названі вулиці в мікрорайоні Ісмаїл-Бей міста Євпаторії та в селі Теплівка[7].

У селі Черемисівка (раніше — Кьопюрлікой), де народився Алім, 22 січня 2005 року був встановлений пам'ятник Айдамаку[7].

Література

Примітки

  1. Сеитягьяева Т.Р. Предварительный анализ архивных документов, связанных с деятельностью Алима Азамат оглу в Крыму // Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки.  2012. № 2—2 (22 лютого).
  2. Усеинова Гульнара (23 січня 2015). Алим Азамат-оглу – благородный защитник обездоленных. Голос Крыма. Процитовано 9 червня 2020.
  3. Микола Семена (6 липня 2020). Шляхетний герой, оспіваний у кримськотатарських легендах та літературі. Крим.Реалії, 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  4. В. О. Грушецька. КІНОФІЛЬМ «АЛІМ» – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО КОСТЮМУ КРИМСЬКИХ ТАТАР І КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ СЕРЕДИНИ XIX СТ. (ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АЛІМА АЗАМАТ ОГЛУ) // Записки історичного факультету.  2016. Т. 0, вип. 27 (22 лютого). ISSN 2312-6825. DOI:10.18524/2312-6825.2016.27.102030.
  5. Іваневич Тетяна (25 березня 2019). Він грабував багатих, роздавав гроші бідним, з’являвся в кількох місцях одночасно та, можливо, прожив 110 років. Українською переклали книгу про розбійника Аліма. QHA media (укр.). Процитовано 9 червня 2020.
  6. Волошенюк О. Перший кримськотатарський фільм: постколоніальні студії // Студії мистецтвознавчі.  2017. — 22 лютого. С. 51—64.
  7. Военный Ибраим (22 серпня 2016). Сквозь время по следам человека-легенды. avdet.org. Процитовано 9 червня 2020.
  8. Просмотр кинокартины «Алим». Республиканская крымскотатарская библиотека им. И. Гаспринского. 1 березня 2016. Процитовано 9 червня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.