Айке Іммель

Айке Іммель (нім. Eike Immel, нар. 27 листопада 1960, Штадталлендорф) — німецький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Айке Іммель
Айке Іммель
Особисті дані
Народження 27 листопада 1960(1960-11-27) (61 рік)
  Штадталлендорф, ФРН
Зріст 187 см
Громадянство  ФРН
Позиція воротар
Юнацькі клуби
–1976
1976–1978
«Айнтрахт» (Штадталлендорф)
«Боруссія» (Дортмунд)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1978–1986 «Боруссія» (Дортмунд) 247 (-?)
1986–1995 «Штутгарт» 287 (-?)
1995–1997 «Манчестер Сіті» 43 (-?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1980–1988 ФРН 19 (-?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1998–2001 «Гайльбронн»
2001–2002 «Бешикташ»(воротарі)
2002–2003 «Аустрія» (Відень)(воротарі)
2003–2005 «Фенербахче»(воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Боруссія» (Дортмунд) та «Штутгарт», а також національну збірну ФРН, у складі якої став чемпіоном Європи.

Клубна кар'єра

Розпочав займатись футболом в «Айнтрахті» з рідного Штадталлендорфа. 1976 року талановитого голкіпера знайшли представники дортмундської «Боруссії», куди Іммель і перейшов[1]. 12 серпня 1978 року Айке дебютував у Бундеслізі матчем проти мюнхенської «Баварії». Дюбют вийшов вдалим: «Боруссія» виграла 1:0 завдяки голу Манфреда Бургсмюллера, а Айке зміг вистояти на нуль, граючи проти таких гравців, як Герд Мюллер, Карл-Гайнц Румменігге і Улі Генесс[2][3]. У першому сезоні Айке був дублером Горста Бертрама, зігравши лише 10 матчів, а починаючи з наступного сезону, коли Бертрам покинув клуб, став основним воротарем команди. За «Боруссію» Айке провів 8 сезонів, у яких зіграв 247 матчів і став одним з легендарних воротарів клубу.

Перед сезоном 1986/87 Айке за 2 млн марок перейшов в «Штутгарт», ставши найдорожчим воротарем в історії на той час. Дебютував за «швабів» 8 серпня 1988 року у матчі першого туру проти «Вальдгофа», що закінчився поразкою «червоно-білих» з рахунком 2:3[4]. Він був улюбленцем місцевої публіки і завжди намагався віддячити її своєю грою. За «Штутгарт» Айке провів 287 матчів. У Іммель з клубом досяг найбільшого успіху, вигравши німецький чемпіонат, а потім і Суперкубок. Загалом Айке Іммель провів 534 гри у Бундеслізі[5] і, таким чином, зайняв сьоме місце в списку рекордсменів за кількістю матчів[6]. А по «сухим матчам», яких у Іммеля налічується 147 ігор, він зайняв третє місце у Бундеслізі після Олівера Кана і Олівера Река, хоча і паралельно Іммелю належить антирекорд за кількістю пропущених голів у Бундеслізі — 829[7].

Влітку 1995 року новий тренер «Штутгарта» Рольф Фрінгер вирішив зробити основним воротарем Марка Циглера, через що Іммель перейшов в англійський «Манчестер Сіті»[8], де провів один повний сезон, вилетівши з Прем'єр-ліги, і зіграв чотири гри у другому, після чого завершив кар'єру[9].

Виступи за збірну

З 1975 по 1978 року виступав за юнацькі збірні ФРН, після чого став грати за збірну U-21, з якою став віце-чемпіоном Європи 1982 року.

Не маючи у своєму активі жодного матчу за національну збірну ФРН був учасником чемпіонату Європи 1980 року в Італії, здобувши того року титул континентального чемпіона[10], проте на поле не виходив. Лише 11 жовтня 1980 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної в товариському матчі з командою Нідерландів, що закінчився з рахунком 1:1[11], ставши наймолодшим воротарем у віці 19 років, який коли-небудь грав за національну збірну ФРН[12].

Після цього у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, здобувши на обох турнірах з командою «срібло», проте так на поле і не виходив, будучи дублером Гаральда Шумахера.

Лише після завершення виступів Шумахера за збірну Іммель став основним воротарем і в цьому статусі поїхав на домашній чемпіонат Європи 1988 року, де зіграв у всіх чотирьох у матчах з Італією (1:1), Данією (2:0), Іспанією (2:0) та Голландією (1:2). Цей турнір закінчився для німців на півфіналі.

Ці матчі виявились останніми для воротаря, оскільки після турніру він відмовився грати за збірну, тому що новий тренер ФРН Франц Бекенбауер в першому відбірковому матчі на чемпіонат світу 1990 проти Фінляндії виставив у ворота молодого Бодо Іллгнера і Іммель втомився доводити свою спроможність на місце в основі. Правда, пізніше він заявив, що це рішення було поспішним, проте за збірну Айке більше не грав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 19 матчів[13].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1998 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гайльбронн», з яким в 1999 році вийшов в Оберлігу Баден-Вюртемберг, четвертий за рівнем дивізіон Німеччини.

У березні 2001 року він переїхав до Туреччини у «Бешикташ», де він працював тренером воротарів у штабі співвітчизника Крістофа Даума. В травні 2002 року весь штаб покинув турецький клуб, але у жовтні того ж року штаб возз'єднався в австрійській «Аустрії» (Відень), де допрацювали до кінця сезону. Після цього штаб перейшов у турецький «Фенербахче» і період з липня 2003 року по грудень 2005 року Іммель працював тренером воротарів у «Фенербахче»[14], після чого завершив свою кар'єру тренера[15].

Статистика

Клубна

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
НімеччинаЛіга
1978-79 «Боруссія» (Дортмунд)Бундесліга100
1979-80340
1980-81340
1981-82340
1982-83340
1983-84330
1984-85340
1985-86340
1986-87 «Штутгарт»330
1987-88290
1988-89290
1989-90270
1990-91340
1991-92380
1992-93300
1993-94340
1994-95330
АнгліяЛіга
1995-96 «Манчестер Сіті»Прем'єр-ліга380
1996-97Перший дивізіон40
КраїнаНімеччина 5340
Англія 420
Всього 5760

Збірна

Збірна Німеччини
РокиІгриГоли
198010
198120
198210
198300
198400
198500
198610
198760
198880
Всього190

Титули і досягнення

«Штутгарт»: 1991/92
«Штутгарт»: 1992

Примітки

  1. Ganz große Zukunft
  2. Spielstatistik Borussia Dortmund - FC Bayern München 1:0 (1:0) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  3. Die Nationalmannschaft in den 80ern: Mit Kalle zum Hahnenkampf. In: 11 Freunde, 29. März 2011.
  4. Spielstatistik SV Waldhof Mannheim - VfB Stuttgart 3:2 (2:1) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  5. Matthias Arnhold (23 вересня 2015). Eike Immel – Matches in Bundesliga. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 9 жовтня 2015.
  6. Germany — All-Time Most Matches Played in Bundesliga
  7. Rekorde aus 50 Jahren Bundesliga auf derwesten.de
  8. Bingo im Refugium
  9. Hinweis in: echt – Das Stadionmagazin, Heft 39, 30. März 2012, S. 21.
  10. Bundesarchiv: Sportpreise (Silberlorbeer): Verleihung des Silbernen Lorbeerblattes an die deutsche Fußballnationalmannschaft (Europameisterschaft 1980) Signatur BArch B 122/29165.
  11. Spielstatistik Niederlande - Deutschland 1:1 (1:1) (нім.). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  12. Ich hätte kämpfen müssen. Архівовано 25 січня 2009 у Wayback Machine. In: 11 Freunde, 10. März 2009.
  13. Matthias Arnhold (23 вересня 2015). Eike Immel – International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 9 жовтня 2015.
  14. Eike Immel über sein Image: »Daran bin ich selbst Schuld«. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 8 жовтня 2017.
  15. Ehemalige Fußballprofis: In Saus und Braus gelebt, dann abgestürzt auf stern.de vom 10. Januar 2008.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.