Айно Генссен

Айно Мар'ятта Генссен (нім. Aino Marjatta Henssen Aino Marjatta Henssen; 1925–2011) — німецька вчена-ліхенолог.

Айно Генссен
нім. Aino Marjatta Henssen
Народилася 12 квітня 1925(1925-04-12)
Ельберфельдd, Ельберфельдd, Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[1]
Померла 29 серпня 2011(2011-08-29) (86 років)
Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність ботанік, ліхенологиня, викладачка університету
Alma mater Марбурзький університет
Галузь Ліхенологія
Заклад Марбурзький університет
Нагороди

Acharius Medald (1992)

Систематик живої природи

Життєпис

Айно Генссен народилася 12 квітня 1925 року в місті Ельберфельд (нині — частина Вупперталя) другою дитиною в сім'ї німецького нарратолога Готфріда Генссена і його дружини, фінки Тойн Сарасте. Старший брат Айно загинув під час Другої світової війни, молодша сестра не дожила до п'ятирічного віку. Початкову освіту отримувала в Берліні, в 1944 році поступила у Фрайбургський університет. У 1946 році сім'я переселилася з Берліна в Марбург. Наприкінці 1945 року Генссен продовжила навчання в Марбурзькому університеті, в 1953 році отримала ступінь доктора філософії. У дисертації вона розглядала фізіологію зимівлі ряски.

У 1954—1956 Айно Генссен працювала в Інституті мікробіології в Берліні, займалася вивченням актинобактерій. На запрошення фінського бріолога Гейккі Ройвайнена їздила на експедицію по Енонтекійо, де зацікавилася лишайниками. Згодом Генссен працювала в Гельсінському університеті, Упсальському університеті, Торонтському університеті, Гарвардському університеті і Університеті в Боулдері. У 1959—1961 працювала в лабораторії Югана Акселя Наннфельдта.

У 1963 році Генссен була призначена куратором Марбургського гербарію. У 1965 році пройшла габілітацію, з 1970 по 1990 була професором криптогамічної ботаніки Марбурзького університету.

У 1992 році Айно Генссен була серед перших нагороджених медаллю Ахаріуса.

Айно Мар'ятта Генссен померла 29 серпня 2011 року.

Гербарій Айно Генсен, що мав близько 40 тисяч зразків, був переданий Фінському музею природної історії в Гельсінкі. Бібліотека вченної була залишена Зенкенбергському музею у Франкфурті.

Деякі наукові публікації
  • Henssen, AM; Jahns, H.-M. Lichenes, eine Einführung in die Flechtenkunde.   — Stuttgart, 1974.

Роди і види, названі на честь А. Генссен
  • Ainoa Lumbsch & I.Schmitt, 2001
  • Caloplaca hensseniana Kalb, 1990
  • Diploschistes hensseniae Lumbsch & Elix, 1985
  • Gyalidea hensseniae Hafellner, Poelt & Vezda, 1990
  • Lecanora hensseniae Vänskä, 1986
  • Nephroma hensseniae P.James & F.J.White, 1987
  • Parmotrema hensseniae Krog, 1990
  • Rhizocarpon hensseniae Brodo, 1990
  • Rimularia hensseniae Hertel & Rambold, 1990
  • Sticta ainoae D.J.Galloway & J.Pickering, 1990
  • Stephanocyclos henssenianus Hertel, 1983
  • Xanthoparmelia hensseniae O.Blanco, A.Crespo, Elix, D.Hawksw. & Lumbsch, 2004, nom. nov. & Lumbsch, 2004, nom. nov.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #135978351 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Література
  • Henneger, R. (2012). «Aino Marjatta Henssen (1925—2011)». The Bryologist. 115 (2): 350—353. DOI : 10.1639 / 0007-2745-115.2.350 .
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.