Академія наук Республіки Татарстан

Академія наук Республіки Татарстан (скор. АН РТ) — вища державна наукова установа Республіки Татарстан. Створена указом Президента Республіки Татарстан М. Ш. Шаймієва № УП-138 від 30 вересня 1991 року «з метою забезпечення високого рівня розвитку фундаментальних наук у республіці, посилення їх ролі у розв'язанні актуальних проблем матеріальної і духовної культури, народного господарства, координації науково-дослідних робіт, що ведуться в академічних, галузевих інститутах і вузах». АН РТ проводить фундаментальні дослідження на основі стратегії розвитку наукової та інноваційної діяльності в Республіці Татарстан до 2015 року.

Академія наук Республіки Татарстан
Тип національна академія наукd
Засновник Шаймієв Мінтімєр Шаріпович
Засновано 30 вересня 1991
Штаб-квартира Казань
Керівник Q21153209?
Вебсайт antat.ru
 Академія наук Республіки Татарстан у Вікісховищі
Головна будівля АН РТ

Академією щорічно присуджуються 11 іменних премій, зокрема дві міжнародні: з фізики — імені Е. К. Завойського, з хімії — ім. А. Е. Арбузова, а також премії імені Ш. Марджані (в галузі гуманітарних наук), імені Г. Х. Камая (хімія і хімічні технології), імені В. А. Енгельгардта (біологія), імени А. Г. Терегулова (медицина і охорона здоров'я), імені Х. М. Муштарі (математика, механіка і технічні науки), імені К. Г. Боля (ветеринарія), імені В. П. Мосолова (сільське господарство), імені А. Д. Адо (алергологія, іммунологія і загальна патологія).

Першим президентом АН РТ був М. Х. Хасанов. До травня 2014 року президентом АН РТ був А. М. Мазгаров, якого на цій посаді змінив М. Х. Салахов.[1]

Структура
Головна будівля АН РТ, 2012 рік

Академія наук Республіки Татарстан виконує функцію координатора наукових досліджень у республіці. Структура Академії наук включає в себе 6 науково-дослідних університетів, 7 наукових центрів і лабораторій, а також Будинок вчених.

Сім відділень за напрямами науки та Ульяновське регіональне відділення, що входять до складу Академії наук Республіки Татарстан:

  1. Відділення гуманітарних наук
  2. Відділення соціально-економічних наук:
    • Центр перспективних економічних досліджень
    • Науково-дослідний інститут «Прикладна семіотика»
    • Науково-дослідний центр сім'ї та демографії
  3. Відділення медичних та біологічних наук
  4. Відділення сільськогосподарських наук
  5. Відділення механіки, математики і машинознавства
  6. Відділення фізики, енергетики та наук про Землю
  7. Відділення хімії та хімічної технології
  8. Ульяновське регіональне відділення

Академія має у своєму складі також такі інститути і центри:

  • Інститут мови, літератури і мистецтва ім. Р. Ібрагімова
  • Інститут історії ім. Ш. Марджані
  • Інститут Татарської енциклопедії
  • Інститут експериментальної естетики «Прометей» (спільний з КГТУ їм. А. Н. Туполєва)
  • Інститут проблем екології та надрокористування
  • Науково-дослідний центр Татарстану «Відновна травматологія та ортопедія»
  • Інститут перспективних досліджень[2]
  • Науково-дослідний центр «Культурна спадщина та інформаційні технології» (спільний з КГУ)
  • Науково-дослідний центр «Квантова інформатика» (спільний з КГУ)
  • Науковий центр гравітаційно-хвильових досліджень «Дулкин»
  • Центр вдосконалення методів розробки нафтових родовищ
  • Науково-дослідний центр «Нейросистеми» з нейрокомп'ютерних систем та паралельних технологій
  • Науково-дослідний центр проблем пошуку і освоєння горючих корисних копалин
  • Науково-дослідний центр з проблем важковидобувних запасів нафти та природних бітумів

Під науково-методичним керівництвом АН РТ також працює велика кількість науково-дослідних організацій.

Примітки
  1. Новым президентом Академии Наук Татарстана станет Мякзюм Салахов[недоступне посилання]
  2. Институт перспективных исследований наук Республики Татарстан. www.antat.ru. Процитовано 18 травня 2021.

Література
  • Академия наук Республики Татарстан: Справочник / Составители: А. И. Афанасьев, Н. М. Валитова, В. П. Мережин, И. Р. Каримов: Пер. на татарск. Р. А. Сагъдиева; пер. на англ. А. Г. Ахметовой. — Казань : Фэн (Наука), 2002. — 520 с. — 2 000 екз. — ISBN 5-7544-0171-X. (в пер.)


Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.