Арбузов Олександр Єрмінінгельдович
Арбу́зов Олекса́ндр Єрмінінге́льдович (30 серпня (12 вересня) 1877[2], Арбузов-Баран — 21 січня 1968) — радянський хімік.
| Арбузов Олександр Єрмінінгельдович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 серпня (12 вересня) 1877 Q18765671?, Q42309007?, Spassky Uyezdd, Казанська губернія, Російська імперія |
| Помер |
21 січня 1968 (90 років) Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Арський цвинтар |
| Місце проживання | Q55956472?[1] |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | хімік, винахідник, політик |
| Alma mater | Імператорський Казанський університет |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Казанський державний університет |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Науковий керівник | Зайцев Олександр Михайлович |
| Аспіранти, докторанти | Ğilem Qamayd і Лапкін Іван Іванович |
| Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | основоположник хімії фосфороорганічних сполук |
| Діти | Арбузов Борис Олександрович |
| Нагороди |
     |
 Арбузов Олександр Єрмінінгельдович у Вікісховищі | |
Народився у селі Арбузов-Баран Казанської губернії (нині Республіка Татарстан). Професор Казанського університету (з 1911), академік АН СРСР (з 1942), Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.
Основні праці — в галузі фосфороорганічних сполук (Сталінська премія, 1943, 1947), таутомерії, хім. технології, історії органічної хімії.
Відкрив каталітичну реакцію перегрупування середніх естерів фосфористої кислоти (перегрупування Арбузова), винайшов новий метод одержання вільних радикалів тріарилметанового ряду; йому належить багато праць із дослідження складу і властивостей скипидарів.
Арбузов — один з видатних представників школи М. М. Зініна, О. М. Бутлерова, О. М. Зайцева.