Акведук
Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з вищого місця, у вузькому сенсі — міст чи естакада з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги. На сьогодні в деяких країнах світу планують проєкти корабельних акведуків.
Історія
Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад.
Давні греки також зводили акведуки, вони побудували водогін завдовжки 1,3 км поруч із Афінами ще 2,5 тисяч років тому.
Один з найвідоміших давньоримських акведуків на території сучасної Франції знаходиться неподалік від Ремулена — Пон-Дю-Гар.
Акведуки будували в державах американських індіанців.
У XVIII столітті було споруджено акведуки в Царському Селі (Пушкіно, Росія) та в Німі (Франція).
Початок XX століття — побудовані акведуки на Таїцькому водогоні та в Ростокіному на старому Митищенському водогоні під Москвою.
Призначення
Історично акведуки активно будували культури з розвиненим землеробством та використовували для зрошення земель.
Інша, не менш відома роль акведуків — забезпечення населених пунктів питною водою. Деякі зі знаменитих римських акведуків ще й досі використовуються за цим призначенням.
На сьогодні акведуки застосовуються у зрошувальних системах і споруджуються здебільшого із залізобетону. В Україні невеликі акведуки збудовані в Криму, де відбувається зрошення за їх допомоги сухих степових ділянок, перетворених під орні землі.
Галерея
Акведук в Сеговії
Карфаген, Туніс
Малий невикористаний акведук у Лідсі, Англія
.jpg.webp)
У геральдиці
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 66. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
- Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 47. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5.
