Акмолінська область (Російська імперія)
Акмолінська область (Омська область в 1918–1920) Російської імперії створена 1868 року, її центром був Омськ.
Історія
До її складу входили Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський, Омський та Петропавловський повіти.
До 1882 Акмолинська область входила до Західно-Сибірського генерал-губернаторства.
Згодом Західно-Сибірське генерал-губернаторство було скасовано й створено Степове генерал-губернаторство.
До Степового генерал-губернаторства Акмолінська область увійшла як адміністративна одиниця разом із Семипалатинською та Тургайською областями. Одночасно Томська й Тобольська губернії отримали права, якими користувалися губернії європейської частини Російської імперії, і до генерал-губернаторств більше не входили, а безпосередньо підпорядковувалися Петербургу. Центром новоствореного Степового генерал-губернаторства теж став Омськ.
У січні 1918 року рішенням обласного з'їзду селянських депутатів Акмолінську область перейменовано на Омську; до неї приєднано Тарський та Тюкалинський повіти Тюменської (колишньої Тобольської) губернії.
3.01.1920 року Постановою Сибревкому Омська область перетворена в Омську губернію.
Населення
Згідно з даними перепису населення Російської імперії 1897 року в області мешкало 682608 осіб. Мовний склад населення був таким[1]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
киргиз-кайсацька | 427389 | 62,61 |
російська | 174292 | 25,53 |
українська | 51103 | 7,49 |
татарська | 10819 | 1,58 |
мордовська | 8546 | 1,25 |
німецька | 4791 | 0,7 |
Їдиш | 1613 | 0,24 |
польська | 1142 | 0,17 |
латиська | 544 | 0,08 |
естонська | 375 | 0,05 |
сартська | 368 | 0,05 |
узбецька | 313 | 0,05 |
білоруська | 246 | 0,04 |
пермяцька | 203 | 0,03 |
Інші | 864 | 1,3 |
Примітки
- Linguistic composition of Russian empire: 1897 census. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 12 лютого 2014.
Джерела
- Н. Юрцовский. Административное деление (XVII–XX вв.) // Сибирская советская энциклопедия. Новосибирск: Сибирское краевое издательство, 1929, т. 1, стлб. 20-27.
- П. П. Вибе. Административное деление // П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994, с. 6-7.