Аксаки
Аксаки́ (іноді Оксаки[1]) — українські шляхтичі татарського походження, які займали високі урядові посади в Київському та Волинському воєводствах 16—17 ст. Київські Аксаки отримали за службу надання на Поліссі від Ольгерда у так званій Путилівській землі. За припущеннями, прийняли хрещення у XV ст. Єдина місцева шляхетська родина Київської землі, яка перейшла на католицтво до Хмельниччини.[2]
Відміна гербу Аксак
Представники
- Федір, згаданий 1515 року як власник села Путиловичі, половини Норинська, іншу половину мали Киселі
- Григорій, під час ревізії Овруцького замку 1545 року записаний як власник Норинська та Путиловичів
- Мартин, перебував на службі в канцлера ВКЛ Миколи Радзивілла[3]
- Іван (Ян) — суддя земський, підвоєвода київський
- Стефан — суддя земський київський; — остерський, бобрівницький староста, власник Остра і великих зем. маєтків на Остерщині. Останній виступав проти козаків і міщан, які відстоювали свої права. Він вороже ставився до сел.-козацького повстання (1637), яке очолили Мурко і Носко, і до визвольної війни 1648—54. Боячись народного гніву, втік з України. Дружини: — Лозчанка (Лущанка), донька маршалка Мозира; Катерина Чолганська (мали 2 сини, 2 доньки)
- Ян — стольник київський, посол до сейму 1654; разом з братом воював під командуванням Яреми Вишневецького у битві під Пилявцями, під Росолівцями[4]
- Йосиф (Юзеф), осів у Белзькому воєводстві
- Гаврило (Ґабріель); з Яном — сини Лозчанки (Лущанки)
- Олексанр
- Михайло; обидва — сини Катерини Чолганської
- Ян — стольник київський, посол до сейму 1654; разом з братом воював під командуванням Яреми Вишневецького у битві під Пилявцями, під Росолівцями[4]
- Стефан — суддя земський київський; — остерський, бобрівницький староста, власник Остра і великих зем. маєтків на Остерщині. Останній виступав проти козаків і міщан, які відстоювали свої права. Він вороже ставився до сел.-козацького повстання (1637), яке очолили Мурко і Носко, і до визвольної війни 1648—54. Боячись народного гніву, втік з України. Дружини: — Лозчанка (Лущанка), донька маршалка Мозира; Катерина Чолганська (мали 2 сини, 2 доньки)
- Михайло, був вбитий татарами під час нападу на Гуляники, там похований
- Іван (Ян) — суддя земський, підвоєвода київський
- Казимир — скарбник київський, дружина — Констанція Чолганська[5]
- Феліціян
- Марко на Мотовилівці — войський київський 1694[5]
- Михайло — підстолій київський, був одним з керівників шляхетського ополчення Київського воєводства, сформованого для придушення селянсько-козацького повстання.
- Михайло — один з членів комісії в Корсуні під час Хмельниччини[6]
- Стефан — ловчий та войський луцький 1775
Примітки
- Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326.
- Там само. — С. 332.
- Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326—327.
- Вирський Д. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад-грудень). — С. 179 (прим.). — ISSN 0130-5247.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — S. 13.
- Грушевський М. Комісія В Корсуні, страченнє Гладкого й інших, відрух проти Хмельницького] // Історія України-Руси. — Т. IX. — Розділ IV.
Література
- Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 323—334. — ISBN 5-319-01070-2.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — Cz. 2. — 406 s. — S. 12—13. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.