Алабандин
Алабандит, алабандин — мінерал, сульфід марганцю.
Алабандин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | MnS[2] |
Nickel-Strunz 10 | 2.CD.10[3] |
Ідентифікація | |
Колір риси | зелений |
Інші характеристики | |
Названо на честь | manganese sulfided[3] |
Типова місцевість | Секеримб[3] |
Алабандин у Вікісховищі |
Загальний опис
Склад: 4[MnS]. Містить (%): Mn — 63,14; S — 36,86. Сингонія кубічна. Кристали кубічні, октаедричні. Спайність досконала. Утворює зернисті і масивні агрегати. Густина 3,95—4,04. Твердість 3,5—4. Колір залізисто-чорний з коричнюватою грою кольорів. Риска зелена. Блиск напівметалічний. Напівпрозорий. Злам нерівний. Слабкомагнітний. Крихкий. Виявлений в епітермальних жильних родовищах. Асоціює зі сфалеритом, галенітом, піритом, кварцом, кальцитом, родохрозитом і родонітом. Марганцева руда. Розповсюдження: Туреччина, Угорщина, Румунія, Перу, Мексика, США.
Різновиди
Розрізняють:
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алабандин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Алабандин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.