Александров Олександр Олександрович (музикант)
Олекса́ндр Олекса́ндрович Алекса́ндров (нар. 27 червня 1927, Ялта — пом. 19 серпня 2004, Тамбов) — український і російський піаніст і педагог. Заслужений діяч мистецтв Росії (1994).
| Александров Олександр Олександрович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 червня 1927 |
| Місце народження | Ялта, СРСР |
| Дата смерті | 19 серпня 2004[1] (77 років) |
| Місце смерті | Тамбов, Росія |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | піаніст, музичний педагог |
| Освіта | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Закінчив Одеську консерваторію (клас фортепіано М. І. Рибицької, 1944—1949; історико-теоретичний факультет, 1947—1950).
1950—1953 — навчався на факультеті симфонічного диригування Київської консерваторії (клас О. Г. Климова).
1951—1978 (з перервою) — викладач Київської консерваторії, завідувач кафедри спеціального фортепіано. З 1966 — доцент.
1978—1997 років працював в Російській академії музики імені Гнесіних в Москві (з 1983 — завідувач кафедри спеціального фортепіано).
Певний час (1967—1971) викладав у Горьковській консерваторії, в якості запрошеного професора працював у Лейпцизькій вищій школі музики й театру імені Фелікса Мендельсона.
До 2002 — завідувач кафедри фортепіано Тамбовського музично-педагогічного інституту імені С. В. Рахманінова.
Як піаніст виступав в дуеті з Азою Рощиною.
Був першим редактором і виконавцем Концерту для фортепіано з оркестром Л. Ревуцького.[2] Автор фортепіанних транскрипцій романсів С. Рахманінова, «Ноктюрнів» К. Дебюссі для двох фортепіано.
Серед його учнів — Л. Деордієва, Т. Рощина, В. Клін, Ю. Бейлін, Р. Голубєва, О. Ліфоренко, Ю. Лотаков, О. Максимов, В. Новіков, О. Полянський, О. Рапіта, С. Скринченко, В. Сагадайчний, Н. Толпиго-Русіна.
Пішов з життя в Тамбові 19 серпня 2004 року. Похований в Москві на Востряковському кладовищі[3].
Примітки
- Discogs — 2000.
- Левко Ревуцький. Повне зібрання творів в одинадцяти томах: Літературна спадщина. — К.: Музична Україна, 1998. — С. 259
- Могила А. А. Александрова Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.(рос.)
Джерела
- Александров Олександр Олександрович / О. Д. Ліфоренкоesu.com.ua
- Александров Олександр Олександровичknmau.com.ua
- Ліфоренко О. Слово про педагога // Виконавські школи вузів України: Зб. наук. праць Київської консерваторії імені Чайковського. — К., 1990
- Марія Пухлянко: Знаєте, в чому феномен української землі?
- Об Александре Александрове пианистка Светлана Пономарёва
- Всеволод Воробьев. Слово на вечере памяти А. К. Рощиной. — С. 254(рос.)
- Довгаленко Н., Балашова И. Учеба у М. И. Рыбицкой // Забытые имена. Новые страницы: Сб. ст. Одесской консерватории им. А. Неждановой. — Одесса, 1994.
- Московская энциклопедия. Том 1: Лица Москвы. Книга 6: А-Я. Дополнения. М.: ОАО «Московские учебники», 2014(рос.)
- Александр Александров — Ф. Э. Бах / В. А. Моцарт – Концерт № 23 Для Фортепиано С Оркестром / Соната № 4 Для Фортепианоdiscogs.com(рос.)