Александру Авереску
Александру Авереску (рум. Alexandru Averescu; 9 квітня 1859 — 2 жовтня 1938) — румунський державний і політичний діяч, маршал Румунії (від 1934).
| Александру Авереску рум. Alexandru Averescu | |||
 Александру Авереску | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 9 лютого — 15 березня 1918 | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Іонел Бретіану | ||
| Наступник: | Александру Марґіломан | ||
| 19 березня 1920 — 18 грудня 1921 | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Александру Вайда-Воєвод | ||
| Наступник: | Таке Іонеску | ||
| 30 березня 1926 — 4 червня 1927 | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Іонел Бретіану | ||
| Наступник: | Барбу Штірбей | ||
| Народження: |
9 (21) березня 1859 Озерне (Ізмаїльський район)[1] | ||
| Смерть: |
2 жовтня 1938[2] (79 років) Бухарест, Румунія[3] | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Релігія: | Православ'я | ||
| Освіта: | Carol I National Defence Universityd і Second officers school in Bistrițad | ||
| Партія: | Народна партія | ||
| Батько: | Константин Авереску | ||
| Шлюб: | Клотильда Авереску | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби: | 1876–1938 | ||
| Приналежність: |  Румунія | ||
| Звання: | маршал | ||
| Битви: | Війна за незалежність Румунії (1877–1878) Друга балканська війна Перша світова війна:
| ||
| Нагороди: |      | ||
Біографічні дані
Народився в селі Бабель в Молдавському князівстві (Ізмаїльський повіт, нині село Озерне Одеської області), на північний захід від Ізмаїла в родині поміщика. Брав участь в Російсько-турецькій війні 1877—1878 років. У 1886 закінчив військову академію у Турині (Королівство Італія). З 1895 по 1898 — військовий аташе в Берліні. В 1907–1908 — військовий міністр. У 1907 році керував придушенням селянських повстань у Валахії та Молдові. У 1911 призначений начальником румунського генерального штабу. Під час Другої Балканської війни (29 червня — 10 серпня 1913) керував операціями проти болгарської армії. Під час Першої світової війни 1914–1918 командував корпусом, пізніше армією. З 1919 — міністр внутрішніх справ. Здійснював каральні експедиції проти українського населення у Буковині та Бессарабії. У 1920–1921 і 1926–1927 — прем'єр-міністр Румунії. Домігся від держав Антанти визнання румунською територією Бессарабії. Засновник Народної партії, один з ідеологів створення «Великої Румунії». Під час свого другого прем'єрства в зовнішній політиці зближувався з Італією. У 1930-ті роки виступав за союз з Німеччиною.
Примітки
- https://jurnalul.ro/stire-special/reporter-in-basarabia-de-sud-eroul-de-la-marasti-ii-inspaimanta-pe-ucraineni-145834.html
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119475065 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)