Александр Малинов
Александр Павлов Малинов (болг. Александър Павлов Малинов; 3 травня 1867 — 20 березня 1938) — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії. Голова уряду країни у 1908–1911, 1918 та 1931 роках. З його іменем пов'язано проголошення незалежності Болгарії.
| Александр Малинов Александър Малинов | |||
 Александр Малинов | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 29 січня 1908 — 29 березня 1911 року | |||
| Монарх: | Фердинанд I | ||
| Попередник: | Петр Гудев | ||
| Наступник: | Іван Гешов | ||
| |||
| 21 червня — 28 листопада 1918 року | |||
| Монарх: | Фердинанд I Борис III | ||
| Попередник: | Васил Радославов | ||
| Наступник: | Теодор Теодоров | ||
| |||
| 29 червня — 12 жовтня 1931 року | |||
| Монарх: | Борис III | ||
| Попередник: | Андрій Ляпчев | ||
| Наступник: | Нікола Мушанов | ||
| Народження: |
3 травня 1867 с. Пандаклій, Аккерманський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
20 березня 1938 (70 років) Софія, Болгарське царство | ||
| Поховання: | Центральний цвинтар Софіїd | ||
| Країна: | Болгарія | ||
| Освіта: | КНУ імені Тараса Шевченка | ||
| Партія: | Демократична партія | ||
| Шлюб: | Julia Malinovad | ||
| Діти: | Анна, Віра, Марія, Александр, Павло | ||
Біографія
Народився у болгарському селі Пандаклій (сучасна Оріхівка (Болградський район)) у Бессарабії. Навчався у Південнослов'янському пансіоні в Миколаєві.
Після здобуття 1891 року юридичної освіти в Києві Малинов виїхав до Болгарії. Там він працював адвокатом, прокурором, суддею у Пловдиві. Став активним діячем Демократичної партії та після смерті Петко Каравелова очолив партію. За часів прем'єрства Малинова було проголошено незалежність Болгарії (22 вересня 1908) — було відкинуто васальну залежність від Османської імперії, а Болгарія оголошувалась царством.
Наприкінці Першої світової війни Александр Малинов очолював два коаліційних уряди, які уклали Салоницьке перемир'я та придушили Владайське повстання.
За часів урядування Александра Стамболійського був ув'язнений (1922) разом з іншими лідерами опозиції. Після перевороту 9 червня був звільнений та увійшов до складу новоствореного Демократичного союзу, проте 1924 року залишив його та перейшов до опозиції.
Як лідер Демократичної партії став одним з ініціаторів створення коаліції Народного блоку, який виграв вибори 1931 року.
Александр Малинов помер 1938 року під час передвиборчої кампанії.
Джерела
- Ташев, Ташо. Министрите на България 1879–1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9. (болг.)