Ален Фінкелькрот

Ален Фінкелькрот, часом: Фінкелькраут (фр. Alain Finkielkraut, фр. вимова: [finkɛlkʁot]; *30 червня 1949, Париж) — французький філософ, письменник, публічний інтелектуал. Член Французької академії з 2014 року. Фінкелькрот є автором багато книжок і есе на широкий спектр тем, зокрема з проблем ідентичності, антисемітизму, французького колоніалізму, міжетнічних конфліктів, асиміліації імігрантів, югославських воєн тощо.

Ален Фінкелькрот
фр. Alain Finkielkraut
Народження 30 червня 1949(1949-06-30)[1][2][…] (72 роки)
Париж, Франція[1][3]
Громадянство (підданство)  Польща
 Франція
Знання мов
  • французька[4]
    • Ім'я при народженні фр. Alain Luc Finkielkraut
    Діяльність
  • радіоведучий, письменник, професор університету, радіопродюсер, письменник-документаліст, публіцист, критик
    • Викладав France Cultured і Політехнічна школа
    Член Французька академія
    Науковий ступінь агреже з сучасної літературиd (1972)
    Alma mater École normale supérieure de Saint-Cloudd і Ліцей Генріха IV[3]
    Літературний напрям Нові філософи
    Зазнав впливу
  • Алексіс де Токвіль, Ернест Ренан, Franz Rosenzweigd, Ганна Арендт, Емануель Левінас, Клод Леві-Строс, Шарль Пеґі і Мілан Кундера
    • Визначний твір
  • Le Nouveau Désordre amoureuxd, The Unhappy Identityd і La Seule Exactituded
    • Посада seat 21 of the Académie françaised
    Конфесія юдаїзм і сіонізм
    Нагороди

    Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1984)

    Prix de l'essaid (2010)

    почесний доктор Тель-Авівського університетуd (травень 2007)

    Prix Combourg-Chateaubriandd (2014)

    Today Prized (1999)
     Ален Фінкелькрот у Вікісховищі
     Висловлювання у Вікіцитатах

    Біографія

    Фінкелькрот народився в польсько-єврейській родині торговця шкірами. Фінкелькрот закінчив паризький Ліцей Генріха IV й продовжив навчання у Вищій нормальній школі. По закінченні він викладав філософію в Політехнічній школі та працював радіоведучим на французькому радіоканалі France Culture.

    2000 року Фінкелькрот разом з Бенні Леві та Бернаром-Анрі Леві заснував у Єрусалимі Інститут досліджень Левінаса, названий на честь французько-єврейського філософа Емануеля Левінаса. Нині інститут знаходиться в Парижі.

    2007 року Тель-Авівський університет присудив Фінкелькроту звання почесного доктора[5]. У квітні 2014 року Алена Фінкелькрота було обрано до Французької академії. Під час Президентської кампанії 2017 року підтримував кандидатуру колишнього прем'єр-міністра Мануеля Вальса і різко виступав проти кандидатур Марін Ле Пен та Еммануеля Макрона[6].

    Твори
    • The Religion of Humanity and the Sin of the Jews, essay in Azure magazine.
    • Reflections on the Coming Anti-Semitism, essay in Azure magazine.
    • Ralentir, mots-valises !, Seuil (1979)
    • Le nouveau désordre amoureux, Seuil (1977)
    • Au coin de la rue, l'aventure, Seuil (1979)
    • Petit fictionnaire illustré : les mots qui manquent au dico, Seuil (1981)
    • Le Juif imaginaire, Seuil (1981)
    • L'avenir d'une négation, Seuil (1982)
    • La sagesse de l'amour, Gallimard (1984)
    • La défaite de la pensée, Gallimard (1987)
    • La mémoire vaine, du Crime contre l'humanité, Gallimard (1989)
    • Comment peut-on être Croate ?, Gallimard (1992)
    • L'humanité perdue, Seuil (1996)
    • Le mécontemporain. Charles Péguy, lecteur du monde moderne, Gallimard (1992)
    • L'ingratitude. Conversation sur notre temps avec Antoine Robitaille, Gallimard (1999)
    • Une voix vient de l'autre rive, Gallimard (2000)
    • Internet, l'inquiétante extase, Mille et une nuits (2001)
    • Penser le XXe siècle, École Polytechnique (2000)
    • Des hommes et des bêtes, Tricorne (2000)
    • L'imparfait du présent. Pièces brèves, Gallimard (2002)
    • Enseigner les lettres aujourd'hui, Tricorne (2003)
    • Les battements du monde, Pauvert (2003)
    • Au nom de l'Autre. Réflexions sur l'antisémitisme qui vient, Gallimard (2003)
    • Nous autres, modernes: quatre leçons, Ellipses (2005)
    • Ce que peut la littérature Stock (2006)
    • Entretiens sur la laïcité, Verdier (2006)
    • Qu'est-ce que la France Stock (2007)
    • La querelle de l'école, Stock (2007)
    • Philosophie et modernité, École Polytechnique (2008)
    • Un cœur intelligent, Stock/Flammarion (2009)
    • " Pour une décence commune " in Regards sur la crise. Réflexions pour comprendre la crise… et en sortir, essay contributed to a collective work edited by Antoine Mercier, Paris, Éditions Hermann, 2010.
    • L'explication, conversation avec Aude Lancelin, з Аленом Бадью, Nouvelles Éditions Lignes, 2010.
    • L'interminable écriture de l'Extermination, with Finkielkraut's direction, transcriptions of TV appearances on Répliques de France Culture, Stock, 2010.
    • Et si l'amour durait, Stock, 2011
    • L'identité malheureuse, Stock, 2014
    • La Seule Exactitude, Stock, octobre 2015 (ISBN 978-2234078970)
    •  En terrain miné, avec Elisabeth De Fontenay, Stock, 2017 (ISBN 978-2234083424)
    •  Des animaux et des hommes, Stock, 2018

    Переклади українською
    • Ален Фінкелькраут. «Світ, що відрікається від Заходу». Пер. з французької Олег Король. — Л.: часопис «Ї», 1995, № 6

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122522710 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. Енциклопедія Брокгауз
    3. http://www.nytimes.com/2016/03/12/world/europe/once-hopeful-for-harmony-a-philosopher-voices-discord-in-france.html
    4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. Список почесних докторів Тель-Авівського університету
    6. Florent Barraco (18 січня 2017). Primaire de la gauche : Finkielkraut en pince pour Valls (фр.) (вид. lepoint.fr).

    Література
    • Emmanuel Ratier. Encyclopédie politique française. — Paris : Faits et Documents, 1992. — Т. I. — С. 858. — ISBN 2-909-769-00-3.
    • Daniel Lindenberg, Le Rappel à l'ordre: Enquête sur les nouveaux réactionnaires, Le Seuil, 2002
    • Emmanuel Ratier. Encyclopédie politique française. — Paris : Faits et Documents, 2005. — Т. II. — 990 с. — ISBN 2-909-769-12-7.
    • Sébastien Fontenelle, La Position du penseur couché : Répliques à Alain Finkielkraut, Libertalia, 2007
    • Jean Robin, La Position du missionnaire: Alain Finkielkraut décrypté, Tatamis, 2009
    • Jacques Bolo, La Pensée Finkielkraut (les émeutes, l'école, l'antisémitisme, le racisme) et sa réplique !, Lingua Franca, 2012 ISBN 9782912059024 (презентація онлайн)

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.