Бернар-Анрі Леві
Бернар-Анрі Леві (фр. Bernard-Henri Lévy, широко відомий як BHL; нар. 5 листопада 1948, Бені-Саф) — французький філософ, письменник, політичний журналіст. Співзасновник групи «Нові філософи»; регулярно пише огляди в щотижневику «Le Point», володіє часткою щоденної газети «Ліберасьйон». Співзасновник Агентства модернізації України.
Бернар-Анрі Леві | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Bernard-Henri Lévy | ||||
Народження |
5 листопада 1948[1][2][…] (73 роки) Beni Saf (Algeria)d, Béni Saf Districtd, Айн-Темушент, Алжир | |||
Громадянство (підданство) | Франція[3] | |||
Національність | євреї | |||
Знання мов |
| |||
Діяльність |
| |||
Alma mater | Вища нормальна школа (1971), Lycée Pasteurd, ліцей Людовика Великого і Інститут політичних досліджень | |||
Літературний напрям | континентальна філософія | |||
Зазнав впливу |
| |||
Вчителі | Жак Дерріда і Луї Альтюссер | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | Véronique Lévyd | |||
У шлюбі з | Arielle Dombasled | |||
Діти |
| |||
Нагороди | ||||
bernard-henri-levy.com | ||||
| ||||
Бернар-Анрі Леві у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Народився в Алжирському місті Бені-Саф у єврейській родині. Батько Бернара-Анрі був власником великої лісопромислової компанії «La Becob». У 1954 році родина переїхала до Франції, у передмістя Парижа — Нейї-сюр-Сен. 1968 року Бернар-Анрі вступив до Вищої нормальної школи.
Журналістську діяльність розпочав, працюючи у газеті «Combat». У 1971 році їздив до Індії, де висвітлював війну за незалежність Бангладеш від Пакистану. З 1973 року — редактор видавництва «Grasset», в якому згодом виходили його книги. Написав понад 20 книг, переважно на злободенні політичні теми.
У 1974 році одружився з моделлю Ізабель Дутрелуїнь (Isabelle Doutreluigne), яка народила йому двох дітей.
Леві відомий як один із засновників школи «Нової філософії», критик сучасного марксизму (книга «Варварство з людським обличчям», 1977).
У 1984 році Леві брав участь у створенні громадської організації «SOS racisme» покликаної для того, щоб залучати голоси чорних і арабських виборців для Соціалістичної партії Франції та її лідера Франсуа Міттерана. 1986 року їздив до Ефіопії.
На початку 1990-х висвітлював конфлікт у колишній Югославії, виступаючи на захист боснійських мусульман. У 1991 році призначений директором державної кінокомісії (commission d'avances sur recettes), що розподіляє державні субсидії для кіно.
У 1993 році одружився з актрисою Аріель Домбаль. 1997 року зняв фільм «День і ніч» («Le Jour et la nuit») зі своєю дружиною і Аленом Делоном у головних ролях.
У 1999 році в своїх статтях виступив на боці «Армії визволення Косова» та закликав до бомбардувань у Сербії.
Підтримував війну з тероризмом в Афганістані.
Леві — борець з мусульманським фундаменталізмом. 2005 року він разом з Салманом Рушді виступив із маніфестом «Разом проти нового тоталітаризму», в якому піддав критиці карикатурний скандал 2005-2006 років і спроби поширення мусульманського способу життя в Європі.
Під час війни в Південній Осетії в 2008 році вів репортажі з Грузії, брав інтерв'ю у президента Михайла Саакашвілі.
У 2008 році вийшла книга «Вороги суспільства» — листування Леві зі знаменитим французьким письменником Мішелем Уельбеком.
У травні 2010 року підписав петицію групи «JCall» до Європарламенту, що закликає, зокрема, чинити тиск на Ізраїль. Петиція викликала суперечливі відгуки в Ізраїлі, та в цілому по світу.
У березні 2011 року брав участь у переговорах з лівійськими повстанцями в Бенгазі і публічно просував міжнародне визнання недавно створеної Національної перехідної ради. Пізніше, в тому ж місяці, він разом з Ніколя Саркозі просував ініціативу по військовому втручанню у Лівії.
2013 рік — веде активну пропаганду проти уряду Сирії. 20 червня 2013 він випустив чергову статтю під назвою «Врятуйте Алеппо!» («Sauvez Alep!»), В якій закликає розпочати вторгнення в Сирію проти «кривавого режиму Башара Асада».
Ставлення до України
9 лютого 2014 року відвідав Київ, де виступив на Майдані Незалежності з підтримкою вимог Євромайдану[5]. Під час своєї промови заявив: «Я французький громадянин, я — європейський федераліст, але сьогодні на Майдані, який нагадав Європі про її першочергові покликання, я також українець».[6]
11 лютого 2015 року разом з Президентом Порошенком прилетів підтримати українців у Краматорську[7].
20 лютого під час інтерв'ю Юрію Макарову сказав, що у Франції існує вираз: «Порошенко нас всіх підкорив»[8].
Бернару-Анрі Леві належать слова:
Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших військових, захоплювався б воїнами в Дебальцевому, які довго перебували під шквальним вогнем противника, які не відступили доти, доки не отримали наказу. Якби я був українцем, то відчував би вдячність до керівництва країни. Ви маєте хорошого президента, він не був готовий до керівництва держави під час війни, але зараз він добре справляється.... А простим українцям я б порадив набратись терпіння і сміливості, але ви і так наділені цими рисами! [9]
Агентство модернізації України
3 березня 2015 року Бернар-Анрі Леві став одним із трьох засновників Агентства модернізації України[10] — разом із членом Палати лордів Великої Британії лордом Річардом Різбі та депутатом німецького парламенту і головою Німецько-української парламентської групи Карлом-Георгом Вельманом[11].
В ході презентації агенції, співзасновник Агентства модернізації України Бернар-Анрі Леві зазначив, що президент Франції Франсуа Олланд бачить в проекті план Маршала «нашого часу»[12].
«Президент Олланд — президент Франції сказав мені: „Я вас підтримую і даю вам можливість розкрити потенціал“», — сказав Бернар-Анрі Леві в ході презентації Агентства у Відні[13].
Твори
- Bangla Desh, Nationalisme dans la révolution, 1973 (réédité sous le titre Les Indes rouges 1985)
- Варварство з людським обличчям / La Barbarie à visage humain, Grasset, 1977, ISBN 2-246-00498-5
- Заповіт Бога / Le Testament de Dieu, 1979
- L'Idéologie française, 1981
- Questions de principe I, 1983
- Диявол в голові / Le Diable en tête, 1984
- Impressions d'Asie, 1985
- Questions de principe II, 1986
- Éloge des intellectuels, 1988
- Останні дні Шарля Бодлера / Les Derniers Jours de Charles Baudelaire, 1988
- Questions de principe III, la suite dans les idées, 1990
- Frank Stella, les années 80, 1990
- Les Aventures de la liberté, une histoire subjective des intellectuels, 1991
- Цезар, той, хто був надто веселим / César, celui qui était trop gai, 1991
- Le Jugement dernier, 1992
- Questions de principe IV, Idées fixes, 1992
- L'Art de Piero della Francesca et de Mondrian, 1992
- Les Hommes et les Femmes (avec Françoise Giroud), 1993
- La Pureté dangereuse, 1994
- Questions de principe V, Blocs-notes, 1995
- Le Lys et la Cendre, 1996
- Comédie, 1997
- Questions de principe VI avec Salman Rushdie 1998
- Questions de principe VII, Mémoire vive, 2001
- Століття Сартра / Le Siècle de Sartre, 2000
- Роздуми про війну, про зло і про кінець історії / Réflexions sur la Guerre, le Mal et la fin de l'Histoire, 2002
- Rapport au Président de la République et au Premier Ministre sur la participation de la France à la reconstruction de l'Afghanistan, 2002
- Qui a tué Daniel Pearl ?, 2003 — Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy 2003[14]
- Questions de principe VIII, jours de colère 2004
- Questions de principe IX Récidives, 2004
- American Vertigo, 2006
- Questions de principe X, Ici et ailleurs, 2007
- Ce grand cadavre à la renverse, 2007
- Пам'ять, забуття та самотність Ізраїлю / La Mémoire, l'Oubli, Solitude d'Israël, 2007 (Enregistrement du débat public à Jérusalem, avec Benny Lévy et Alain Finkielkraut, sur CD audio — запис публічних дебатів між Бернаром-Анрі Леві та Аленом Фінкелькраутом)
- Публічні вороги / Ennemis publics, 2008. (Correspondance entre Michel Houellebecq et BHL — листування з Мішелем Уельбеком)
- Про війну у філософії / De la guerre en philosophie, 2010 978-2246767213 Prix Botul 2010
- Навколо Камю / Autour de Camus, 2010 (Table ronde à l'Auditorium du Monde, avec Jean Daniel et Michel Onfray, sur CD audio)
- Pièces d'identité, 2010 978-2-246-76791-6 — Prix Saint-Simon 2010[15]
- La Guerre sans l'aimer, 2011, Éditions Grasset
- Les aventures de la vérité. Peinture et philosophie, un récit, 2013, Éditions Grasset
- La résistible ascension d'Arturo Poutine. — Кар'єра Артуро Путіна, яку можна було спинити. — (лекція в НАУКМА, травень 2014)
- Hôtel Europe, 2014, Paris, Grasset
- L'Esprit du judaïsme, 2016, Paris, Grasset210
- Questions de principe XIII, Qui a peur du XXIe siècle?, 2017
- L'Empire et les cinq rois, 2018, Paris, Grasset
- Ce virus qui rend fou, 2020, Paris, Grasset
- Sur la route des hommes sans nom, 2021, Paris, Grasset
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Encyclopædia Britannica
- LIBRIS — 2018.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бернар-Анрі Леві: Ми всі українці Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Le Monde опубликовал речь Бернара-Анри Леви на Майдане: «Мы все украинцы»
- Підтримати українців у Краматорську разом з Порошенком прилітав французький філософ Бернар-Анрі Леві. ФОТО
- Бернар-Анрі Леві: Україна носить ідею Європи
- Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших воїнів, - Бернар Анрі Леві
- У Відні обговорили шляхи модернізації України
- Британський і німецький парламентарії заснували Агентство модернізації України
- Бернар-Анрі Леві: «Доля Європи вирішується сьогодні в Україні»
- [ http://russian.rt.com/inotv/2015-03-17/Le-Magazine-Littraire-Ukrainu-spasetLe%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D Magazine Littéraire: Украину спасет новый «план Маршалла»]
- Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy. Процитовано 8/6/2010.
- Prix Saint-Simon. Процитовано 8/6/2010.