Галуни

Галуни́ приро́дні (рос. квасцы естественные; англ. alunites, alum; нім. Alaun m, Naturalaun m) — мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію (найчастіше) і лужних катіонів (Na+, K+, NH+4). У поширеному розумінні — всі подвійні солі сульфатної кислоти. Застосовується переважно алюмо-калієвий та хромовий галун.

Галуни
Ідентифікація
Форма кристалів октаедр
 Галуни у Вікісховищі
Кристал галуну

Загальний опис

Загальна формула MAl(SO4)2х12Н2О, де M — Na+, К+, NH+4.

Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації — нальоти, вицвіти, плівки, рідше кристали. Колір білий, рідше рожевий. Тв. 2,5. Густина 1,60-1,75. Легкорозчинні.

При нагріванні гірських порід спочатку розплавляються у власній кристалізац. воді, далі втрачають цю воду і перетворюються в т. зв. палений галун.

Утворюються при взаємодії сульфатної кислоти з алюмосилікатами в результаті сольфатарної і вулканічноїдіяльності, при вугільних пожежах, в посушливих місцях тощо. У природі зустрічаються рідко.

Використовуються в дубильному виробництві, хімічній промисловості, медицині як терпкий і припікний засіб, при фарбуванні тканин, для очищення вод тощо.

Застосування

Галуни з давніх часів використовуються як протрави при фарбуванні вовняних і бавовняних пряжі і тканин. Завдяки тому, що солі тривалентних металів викликають денатурацію білків, галун використовуються як дубильний засіб в шкіряній промисловості при галунуванні, в фотопромисловості (для фотоемульсій на желатиновій основі) і в медицині як в'яжучий, припікаючий і кровоспинний засіб («галуновий олівець»).

У XX столітті палені галуни використовувалися як кровоспинна речовина після гоління. Окрім того, галун — натуральний антиперспірант, який замінює звичайні дезодоранти.

Різновиди галунів

Алюмінієві галуни
  • NaAl(SO4)2·12 H2O
  • KAl(SO4)2·12 H2O
  • RbAl(SO4)2·12 H2O
  • CsAl(SO4)2·12 H2O
  • TlAl(SO4)2·12 H2O
  • NH4Al(SO4)2·12 H2O

Галієві галуни
  • KGa(SO4)2·12 H2O
  • RbGa(SO4)2·12 H2O
  • CsGa(SO4)2·12 H2O
  • TlGa(SO4)2·12 H2O
  • NH4Ga(SO4)2·12 H2O

Індієві галуни
  • RbIn(SO4)2·12 H2O
  • CsIn(SO4)2·12 H2O
  • NH4In(SO4)2·12 H2O

Титанові галуни
  • KTi(SO4)2·12 H2O
  • RbTi(SO4)2·12 H2O
  • CsTi(SO4)2·12 H2O
  • NH4Ti(SO4)2·12 H2O

Ванадієві галуни
  • KV(SO4)2·12 H2O
  • RbV(SO4)2·12 H2O
  • CsV(SO4)2·12 H2O
  • NH4V(SO4)2·12 H2O

Хромові галуни
  • NaCr(SO4)2·12 H2O
  • KCr(SO4)2·12 H2O
  • RbCr(SO4)2·12 H2O
  • CsCr(SO4)2·12 H2O
  • TlCr(SO4)2·12 H2O
  • NH4Cr(SO4)2·12 H2O

Манганові галуни
  • RbMn(SO4)2·12 H2O
  • CsMn(SO4)2·12 H2O

Залізні галуни
  • KFe(SO4)2·12 H2O
  • RbFe(SO4)2·12 H2O
  • CsFe(SO4)2·12 H2O
  • TlFe(SO4)2·12 H2O
  • NH4Fe(SO4)2·12 H2O

Кобальтові галуни
  • KCo(SO4)2·12 H2O
  • RbCo(SO4)2·12 H2O
  • CsCo(SO4)2·12 H2O
  • NH4Co(SO4)2·12 H2O

Родієві галуни
  • RbRh(SO4)2·12 H2O
  • CsRh(SO4)2·12 H2O

Іридієві галуни
  • RbIr(SO4)2·12 H2O
  • CsIr(SO4)2·12 H2O

Див. також

Примітки

    Література
    • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
    • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Галуни // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
    • Галуни // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.