Альберто Савініо

Альберто Савініо, власне Andrea Francesco Alberto de Chirico (італ. Alberto Savinio, 25 серпня 1891(18910825), Афіни — 5 травня 1952, Рим) — італійський поет, прозаїк, есеїст, художник, музикант, молодший брат художника Джорджо де Кіріко.

Альберто Савініо
Народився 25 серпня 1891(1891-08-25)[1][2][…] або 29 серпня 1891(1891-08-29)[3]
Афіни, Греція[1] або Atened[4][4]
Помер 5 травня 1952(1952-05-05)[1][2][…] (60 років) або 13 травня 1952(1952-05-13)[3] (60 років)
Рим, Італія[1][4]
Поховання Кампо Верано[5]
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність письменник, композитор, художник, журналіст, драматург, перекладач
Мова творів італійська[2] і Новогрецька
Роки активності з 1918
Жанр опера
Батько Evaristo de Chiricod
Брати, сестри Джорджо де Кирико[6]
У шлюбі з Maria Saviniod[6]

Біографія

Навчався фортепіанного мистецтва в Афінській консерваторії. Після смерті батька (1905) деякий час жив у Венеції та Мілані, потім переїхав до Мюнхена. Брав уроки композиції у Макса Регера, вивчав філософію Шопенгауера, Ніцше, Вейнінгера. 1911 року переїхав до Парижа, увійшов до авангардного кола Аполлінера, Пікассо, Сандрара, Кокто, Макса Жакоба, Франсіса Пікабіа. З 1914 року почав публікуватися французькою мовою під псевдонімом. Був близький до сюрреалізму, публікувався в сюрреалістських часописах, представлений в Антології чорного гумору, упорядкованій Андре Бретоном.

Брав участь у Першій світовій війні, служив перекладачем. В армії познайомився з Джованні Папіні та Арденго Соффічі. Після війни мешкав у Мілані та Римі. Був одним із засновників Художнього театру, яким керував Луїджі Піранделло. У 1926–1933 роках жив у Парижі, займався переважно живописом. 1933 року повернувся до Італії.

Перекладав твори Брантома та Мопассана.

Твори

Проза та есеїстика
  • Hermaphrodito (1918, роман у віршах та прозі французькою та італійською мовами)
  • La casa ispirata (1920)
  • Angelica o la notte di maggio (1927)
  • Tragedia dell'infanzia (1937, автобіографія)
  • Achille innamorato (Gradus ad Parnassum) (1938, оповідання)
  • Dico a te, Clio (1940, подорожі)
  • Infanzia di Nivasio Dolcemare (1941, автобіографія)
  • Narrate, uomini, tu storia (1942)
  • Casa «La Vita» (1943, оповідання)
  • Ascolto il tuo cuore, città (1944, есе)
  • La nostra anima (1944)
  • Sorte dell'Europa (1945, есе)
  • Introduction à une vie de Mercure (1945)
  • Souvenirs (1945)
  • I miei genitori, disegni e storie di Alberto Savinio (1945)
  • Tutta la vita (1945, оповідання)
  • L'angolino (1950)
  • Scatola sonora (1955, есе про музику)
  • Vita dei fantasmi (1962)
  • Nuova enciclopedia (1977, есе)
  • Torre di guardia (1977, есе)
  • Il signor Dido (1978, оповідання)
  • Vita di Enrico Ibsen (1979)
  • Il sogno meccanico (1981, есе про кіно)
  • Palchetti romani (1982)
  • Capri (1988)
  • La nascita di Venere (2007)

Драми
  • La morte di Niobe (1925)
  • Capitan Ulisse (1934)
  • La famiglia Mastinu (1948)
  • Emma B. vedova Giocasta (1949)
  • Alcesti di Samuele (1949)
  • Orfeo vedovo (1950)
  • Vita dell'uomo (1950)

Музичні твори
  • Persée (1913, балет)
  • Deux amours dans la nuit (1913, балет)
  • La Mort de Niobé, (1913, мімічна трагедія для хору, трьох фортепіано та оркестру)
  • Les chants de la Mi-Mort, (1914, лірична опера на одну дію)
  • Les Chants de la Mi-Mort (1914, сюїта для фортепіано)
  • Vita dell'uomo (1948, балет)
  • Agenzia Fix (1950, опера для радіо)
  • Cristoforo Colombo (1952, опера для радіо)
  • Serenata для фортепіано

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118794752 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Find a Grave — 1995.
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.