Альфред Фікенчер
Альфред Карл Фікенчер (нім. Alfred Karl Fikentscher; 30 квітня 1888, Аугсбург — 10 січня 1979, Кіль) — німецький військовий медик, адмірал медичної служби крігсмаріне (1 вересня 1942). Кавалер Німецького хреста в сріблі.
Альфред Фікенчер | |
---|---|
нім. Alfred Karl Fikentscher | |
Народився |
30 квітня 1888 Аугсбург, Баварія, Німецька імперія |
Помер |
10 січня 1979 (90 років) Кіль, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | AGV Münchend |
Військове звання | Адмірал медичної служби |
Партія | Aktionsgemeinschaft Unabhängiger Deutscherd і Deutsche Reichsparteid |
Нагороди | |
Біографія
1 квітня 1910 року вступив однорічним добровольцем в Баварську армію. 1 квітня 1914 року переведений в санітарну службу ВМС. Учасник Першої світової війни, в 1916-19 роках служив на важкому крейсері «Зейдліц». З червня 1919 по квітень 1920 року перебував у британському полоні. 21 вересня 1920 рокузнову зарахований на військову службу. З 1920 року служив в різних госпіталях ВМС. З 6 жовтня 1928 року — старший лікар госпіталю ВМС в Кілі-Віке і виконувач обов'язків суднового лікаря лінійного корабля «Гессен». З 30 березня 1932 року головний лікар Кільського госпіталю. 19 червня 1938 року переведений лікарем в командування флотом. З 31 жовтня 1938 року — начальник медичної служби військово-морської станції «Нордзе». 27 листопада 1939 року призначений начальником медичної служби ВМС, а 1 січня 1940 року одночасно став головним лікарем ВМС. 30 листопада 1943 року звільнений у відставку, проте з жовтня і до кінця Другої світової війни був начальником Управління санітарного планування і економіки. Після війни працював офтальмологом в Кілі. 4 вересня 1946 року виступав свідком на Нюрнберзьких процесах.
Фікенчер брав участь в діяльності ультраправих партій, двічі брав участь у виборах в бундестаг — в 1961 році від Німецької імперської партії і в 1965 році від Німецького незалежного товариства дій. В 1964 році в статті «Німецької національної газети» висловився за евтаназію невиліковних хворих дітей.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу
- Почесний професор медичного факультету Берлінського університету (липень 1941)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (21 вересня 1943)
Бібліографія
- Über die Erfolge der Ventrifixur und Vaginifixur beim Genitalprolaps (Dissertation), Du Mont-Schauberg, 1913
- Ziel und Weg der nationalen Opposition, Deutsche Freiheit (Zeitung von Otto Strasser), München 1962
Література
- Ernst Klee: Auschwitz, die NS-Medizin und ihre Opfer. S. Fischer 1997. ISBN 978-3-10-039306-7.
- Ernst Klee: Was sie taten – was sie wurden. S. Fischer 1986. ISBN 978-3-596-24364-8.
- Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Band 1: A-G. Biblio Verlag. Osnabrück 1988. ISBN 3-7648-2480-8. S. 330–331.
- Rangliste der Deutschen Reichsmarine. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 67.
- Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 540.