Аль Бано

Альбано Каррізі народився в 1943 році у бідній селянській родині. Батько Аль Бано під час Другої світової війни був в Албанії, і в пам'ять про це дав синові ім'я Альбано (Албанець). Пізніше Альбано розділив своє ім'я на Аль Бано, яке й стало його сценічним псевдонімом.

Хлопчик з дитинства любив співати. У віці 12 років Аль Бано склав свою першу пісню Addio Sicilia («Прощавай, Сициліє»), яку, до речі, так і не записав на платівки згодом. У 16 років Аль Бано залишає свій рідний дім і відправляється в Мілан, вже тоді твердо вирішивши стати співаком.

Перші роки в Мілані були найважчими — Аль Бано доводилося працювати офіціантом, кухарем, робітником на конвеєрі. Нарешті, у 1965, Аль Бано взяв участь в конкурсі «Нові голоси», організованому Адріано Челентано, і після перемоги в ньому увійшов в «клан Челентано». У тому ж 1965 виходить його перша платівка La strada / Devo dirti di no («Дорога / Я повинен сказати тобі ні») на фірмі звукозапису «Клан Челентано». Аль Бано почав брати участь в гастролях по країні з власними піснями. З піснею Devo dirti di no («Я повинен сказати тобі ні») Аль Бано намагався потрапити на конкурс «Сан-Ремо», але йому це не вдалося.

У 1967 до співака прийшла популярність — пісня Nel sole («На сонці») мала шалений успіх, в тому ж році був виданий і його перший альбом Nel sole. У 1967 був створений художній фільм Nel sole. На зйомках цього фільму Аль Бано познайомився з американською актрисою і молодою співачкою Роміною Пауер, яка грала головну роль разом з ним.

У 1967–1970 роках за мотивами музики Аль Бано було створено 7 художніх музичних фільмів: Nel sole («На сонці», 1967), L'oro del mondo ("Все золото світу ", 1968), Il suo nome è donna Rosa («Її звуть донна Роза», 1969), Pensando a te («Думаючи про тебе», 1969), Il ragazzo che sorride ("усміхнений хлопчик ", 1969), Mezzanotte d'amore («Північ любові», 1970),Angeli senza paradiso («Ангели без раю», 1970), в яких Аль Бано і Роміна Пауер зіграли головні ролі (тільки у фільмі Il ragazzo che sorride Роміну замінила інша актриса).

У 1968 Аль Бано дебютує в «Сан-Ремо» з піснею La siepe («Огорожа»).

У 1970 відбулося весілля Аль Бано і Роміни Пауер, а через 4 місяці з'явилася на світ їхня дочка Іленія. Тоді ж вийшла перша спільна пісня Аль Бано і Роміна Пауер Storia di due innamorati («Історія двох закоханих»).

У 1971 Аль Бано вдруге бере участь у «Сан-Ремо», з піснею 13, storia d'oggi («13, сьогоднішня історія»), але успіх до нього не приходить.

У 1972 у Аль Бано і Роміни Пауер з'являється на світ син Ярі.

У 1974 виходить альбом Аль Бано Antologia («Антологія») з класичними оперними аріями з опер Пуччіні, Масканьї, Доніцетті. Співак і раніше включав у свої альбоми одну-дві класичні пісні, такі як O sole mio, Mattino, Anema e core або Core 'ngrato.

У 1975 виходить перший спільний альбом Аль Бано і Роміна Пауер Atto I («Акт перший»).

У 1976 Аль Бано і Роміна Пауер займають 7-е місце на конкурсі «Євробачення» з піснею We'll live it all again («Ми переживемо все це знову»; в італійськії версії — E Fu Subito Amore).

У 1981 величезний міжнародний успіх має пісня Аль Бано і Роміна Пауер Sharazan («Шаразан»).

У 1982 дует Аль Бано і Роміна Пауер виступає в Сан-Ремо з їх знаменитою піснею Felicità («Щастя»), яка зробила їх відомими на весь світ. Пісня зайняла на конкурсі друге місце після пісні Рікардо Фольї Storie di tutti i giorni («Повсякденні історії»), яка також стала візитною карткою для цього співака. Так само, в цьому році, в національному хіт-параді одночасно присутні 4 пісні дуету: Sharazan, Aria pura, Felicità і Il ballo del qua qua, встановивши тим самим абсолютний рекорд.

Починаючи з 1982 альбоми дуету Аль Бано і Роміна Пауер починають виходити й іспанською мовою в Іспанії та Латинській Америці, де дует був дуже популярний. Пізніше, в 1985 році, за цей альбом проданий тиражем 6000000 примірників, вони отримають в Німеччині премію «Golden Europe».

У 1984 Аль Бано і Роміна завойовують 1-е місце в Сан-Ремо з піснею Ci sarà («Так буде») і випускають альбом «Effetto amore». Потім здійснюють візит в СРСР, де в Ленінграді записують музичний фільм Una magica notte bianca («Чарівна біла ніч») з їх найкращими піснями.

У 1985 Аль Бано і Роміна беруть участь у фестивалі Євробачення з піснею Magic oh magic («Чари, про чари») і знову займають 7-е місце, як і 9 років тому. В цьому ж році з'являється на світ їхня дочка Крістель.

У 1986 Аль Бано і Роміна Пауер записують найуспішніший зі своїх альбомів — «Sempre Sempre». За кількістю проданих копій, альбом був успішнішим навіть ніж сингл «Felicita`» в 1982—1983 роках. Це пік популярності дуету, серйозно укріплений в наступному році.

У 1987 дует бере участь у Сан-Ремо з піснею Nostalgia canaglia («Проклята туга») і займає 3-е місце. У цьому ж році у них народжується дочка Роміна (молодша). Виходить альбом «Liberta`!». Альбом-шедевр, з однойменною піснею, що стала гімном революції в Румунії 1989 року.

У 1989 новий альбом Fragile («Крихке») і знову 3-є місце в Сан-Ремо з піснею Cara terra mia («Дорога моя земля»). Більше призових місць у дуету не було, хоча вони виступали в Сан-Ремо ще раз в 1991 з піснею Oggi sposi («Сьогодні дружини»). Англійську версію цієї пісні Just married виконувала в Сан-Ремо сестра Роміни Тарін Пауер.

У 1991 виходить їхній перший офіційний альбом найкращих пісень: в Італії — «Le piu` belli canzoni», у Німеччині — «Vincerai-their greatest hits».

У 1993 виходить альбом «Notte e giorno» (Ніч і день), який виходить також іспанською мовою під назвою «El tiempo de amarse». На думку багатьох шанувальників, це один з найкращих альбомів дуету.

У 1994 їхню родину спіткало горе. У Новому Орлеані пропадає їхня старша дочка Іленія. Багатомісячні пошуки не дали результатів. Тоді ж відносини між Аль Бано і Роміною Пауер псуються.

У 1995 Аль Бано і Роміна записують альбом «Emozionale» (Схвильований), а пізніше знімають його відео версію. Це останній повний альбом дуету.

У 1996 Аль Бано сам бере участь у Сан-Ремо з автобіографічною піснею E 'la mia vita («Це моє життя») і займає 7-е місце.

У 1997 Аль Бано знову бере участь у Сан-Ремо з піснею Verso il sole («До сонця»). Тоді ж він записує альбом з класичними оперними аріями Concerto classico («Концерт класичної музики»). Серед його композицій — Il mio concerto per te («Мій концерт для тебе», на музику 1-го концерту Чайковського), Anni («Роки», на музику сьомої симфонії Бетховена), Va pensiero («Приходить думка», музика Верді з опери «Набукко») та ін.

У 1998 продовження «класичної традиції» Аль Бано в альбомі Il nuovo concerto («Новий концерт»).

У 1999 року Аль Бано бере участь в Сан-Ремо з композицією Ancora in volo («Знову в польоті») і займає 6-е місце. Тоді ж відбувається його офіційне розлучення з Роміною Пауер, про яке співак повідомив у відкритому листі до глянцевого журналу Oggi та про причини цього рішення.

У 2000 Аль Бано і Монтсеррат Кабальє дають спільний концерт в Міланському соборі, який був виданий на DVD в серії Jubilaeum collection. Цього ж року співак виступив на пісенному конкурсі Євробачення в ролі бекграунд-вокаліста для співачки Джейн Богерт (Jane Bogaert), котра представляла Швейцарію і багато років була бекграунд-вокалісткою для Аль Бано.

У жовтні 2000 співака обрали послом доброї волі від організації ФАО (FAO).

У 2002 Аль Бано записує «класичний» альбом Carrisi canta Caruso («Каррізі співає Карузо») з піснями з репертуару великого Енріко Карузо, в тому числі одну «дуетом» з Карузо.

У 2005 артист розриває стосунки з на 28 років молодшою за нього італійською телеведучою Лореданою Леччізо, з якою він прожив 5 років. За цей час у пари народилося двоє дітей: син Альбано Джованні Паоло (26 жовтня 2002) (названий в честь батька та Папи Івана Павла ІІ) та дочка Ясмін (14 червня 2001).

У 2006 Аль Бано випускає альбом Il mio Sanremo («Мій Сан-Ремо») з реміксами на всі свої пісні, з якими він брав участь в Сан-Ремо, плюс пісні Devo dirti di no («Я повинен сказати тобі ні») і закінчуючи Sei la mia luce («Ти мій світ»), які не потрапили в Сан-Ремо в 1965 та 2006 відповідно. Цього ж року співак випускає свою автобіографію, написану у співпраці з Роберто Аллегрі E la mia vita (Це моє життя). Книжка мала шалений успіх серед читачів і випускалася не одним тиражем.

У 2007 Аль Бано знову займає друге місце на фестивалі в «Сан-Ремо» з піснею написаною сином Ярі і співаком та композитором Ренато Дзеро «Nel perdono». Того ж року випускає диск Cercami nel cuore della gente (Шукай мене у серці народу).

У 2008 виходить альбом Dai Il Meglio Di Te (Дай найкраще від себе) у дуеті з Массімо Феррарезе (Massimo Ferrarese). Аль Бано також випускає ще одну книжку, до якої додається CD Con la musica nel cuore (З музикою в серці).

У 2009 співак знову повертається на сцену театру «Арістон» («Сан-Ремо») з піснею L'Amore 'e sempre amore (Кохання є завжди коханням), проте потрапляє лише в десятку найкращих. Згодом виходить диск з такою ж назвою. Цього ж року, у листопаді, він записує класичні пісні іспанською мовою, які виходять в Іспанії на CD та DVD під назвою La Mia Opera. Однією з головних подій цього року для співака став фестиваль ''Mea Puglia Festival'', який був започаткований за його ж ініціативою і тепер щороку проводиться в рідному містечку Аль Бано Челліно Сан Марко. На ньому виступали багато відомих в Італії і поза її межами співаків: Монсеррат Кабальє, Тото Кутуньйо, Джанні Моранді,Матія Базар, Кекко Дзалоне, П'єрдавіде Кароне, Ліно Банфі…

У 2010 Аль Бано випускає диск The Great Italian Songbook, збірник популярних італійських пісень, куди увійшли не лише його хіти.

У 2011 він знову бере участь у «Сан-Ремо» з піснею Amanda 'e libera it:Amanda è libera (Аманда — вільна), написана ним у співпраці з Фабріціо Берлінчіоні (Fabrizio Berlincioni) та Алтерізіо Паолетті (Alterisio Paoletti). Вона приносить співакові третє місце. Цього року Аль Бано випускає однойменний диск. Також виходить ще один диск у дуеті з грецьким співаком Плутархосом Dio Fwnes Mia Psihi (Два голоси, одна душа).

У 2012 Аль Бано випускає альбом в Іспанії, який містить кавер-версії відомих італійських хітів, а також альбом в Італії Fratelli d'Italia («Браття, італійці»), який носить назву італійського гімну та містить поміж інших пісень його музичну інтерпретацію. Також виходить його нова книжка Io ci credo (Я в це вірю), у якій співак розповідає про свою віру.

На сьогоднішній день Аль Бано володіє 27 золотими та 9 платиновими дисками. Він активно продовжує свою музичну кар'єру та багато гастролює, зокрема в Росії, Іспанії та інших країнах.

• Nel Sole 1967
• Il Ragazzo Che Sorride 1968
• Pensando A Te 1969
• A Cavallo Di Due Stili 1970
• 1972
• Su Cara Su Sonrisa 1973
• Antologia 1974
• Al Bano En Español 1976
• Si Tu No Estás 1976
• 1978
• Concerto Classico 1997
• Volare 1999
• Il Nuovo Concerto 1998
• Canto Al Sole 2001
• Carrisi Canta Caruso 2002
• Buon Natale 2003
• Buon Natale 2003(немец. версія)
• Buon Natale 2003 (італ. версія)
• La Mia Italia 2004
• Ti Parlo Del Sud 2005
• Il Mio Sanremo 2006
• Cercami Nel Cuore Della Gente 2007
• L'amore e` sempre amore 2009
• Amanda e` libera 2011
• Canta Italia 2012 (ісп.)
• Fratelli d'Italia

• Atto I 1975
• Des Nuits Entieres 1976
• 1978 1978
• Aria Pura 1979
• Momentos 1979
• Sharazan 1981
• Felicità 1982
• Felicidad 1982
• Che Angelo Sei 1982
• Que Ángel Será 1983
• 13 + 3 1982
• The Golden Orpheus Festival 1984
• Effetto Amore 1984
• Sempre Sempre 1986
• Siempre Siempre 1986
• Libertà! 1987
• Libertad 1987
• Fragile 1988
• Fragile (Spanish) 1989
• Fotografia Di Un Momento 1990
• Fotografía De Un Momento 1990
• Corriere Di Natale 1990
• Weihnachten Bei Uns Zu Hause 1990
• Navidad Ha Llegado 1990
• Vincerai 1991
• Vencerás 1991
• Notte E Giorno 1993
• El Tiempo De Amarse 1993
• Emozionale 1995
• Amor Sagrado 1995
• Ancora — Zugabe 1996 (3 new track & live versions)