Алімджан Хамід
Алімджа́н Хамі́д (узб. Olimjon Hamid, *12 грудня 1909, Джиззак — †3 липня 1944, Ташкент, Узбецька РСР) — узбецький письменник.
| Алімджан Хамід | ||||
|---|---|---|---|---|
| узб. Hamid Olimjon | ||||
 | ||||
| Народився |
12 грудня 1909 Джиззак, Q21638825?, Самаркандська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
| Помер |
3 липня 1944 (34 роки) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР ·дорожньо-транспортна пригода | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Національність | Узбеки | |||
| Діяльність | поет, драматург, літературний критик | |||
| Мова творів | узбецька | |||
| Роки активності | з 1928 | |||
| Партія | КПРС | |||
| У шлюбі з | Зульфія (поетеса) | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Творчість
Алмімджан Хамід відображав у творах дружбу українців та узбеків («Сльози Роксани», «Другові зі Сходу, що йде на Захід»).
А. Хамід — автор літературно-критичних статей про Навої, Шевченка, Джамбула та ін., перекладач Пушкіна, Шевченка.
- Твори
- поема «Ойгуль і Бахтіар» / узб. «Oygul bilan Baxtiyor» (1937),
- поема «Зейнаб і Аман» / узб. «Zaynab va Omon» (1938)
- поема «Сімург» / узб. «Semurgʻ" (1939).
- Видання
- Mukammal asarlar toʻplami (5 томів)., Тш.: «Fan», 1975—1984 (узб.)
- твори у кн. «Зі Сходу на Захід»., К., 1947 (укр.)
- А. Хамид Избранное., М., 1951 (рос.)
- А. Хамид. Стихи., М., 1957 (рос.)
Джерела та посилання
- Алімджан, Хамід // ВУЕ
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Біографія А. Хаміда (узб.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.