Амалія Скрам

Амалія Скрам (норв. Amalie Skram, уроджена Берта Амалія Альвер, 22 серпня 1846, Берген, Норвегія — 15 березня 1905, Копенгаген, Данія) — норвезька феміністська письменниця в жанрі натуралізму з акцентом на жіночому погляді на гострі суспільні проблеми. Одна з впливових письменниць в скандинавській літературній течії під назвою «Modern Breakthrough» («Сучасний прорив»). Найбільш знана за тетралогію Hellemyrsfolket (1887–98), що зображає стосунки в родині протягом чотирьох поколінь.[6][7][8]

Амалія Скрам
Ім'я при народженні бук. Berthe Amalie Alver
Псевдо Amalie Mueller
Народилася 22 серпня 1846(1846-08-22)[1][2]
Берген, Берген, Норвегія[3]
Померла 15 березня 1905(1905-03-15)[1][2] (58 років)
Копенгаген, Данія[3]
Поховання Bispebjerg Cemeteryd
Країна  Норвегія
Діяльність авторка, феміністка, письменниця
Мова творів норвезька[4] і данська
Magnum opus The People of Hellemyrd
Конфесія християнство
Брати, сестри Johan Ludvig Alverd
У шлюбі з Bernt Ulrik August Müllerd[5] і Erik Skramd[5]
Діти Ludvig Müllerd, Johanne Skram Knudsend і Jacob Worm-Müllerd
 Амалія Скрам у Вікісховищі

Життєпис
Амалія та Ерік Скрам, портрет данського художника Harald Slott-Møller, 1895

Народилася у місті Берген в Норвегії в родині Інгеборги Ловізи Сівертсен та Монса Монсена Альвера. Мала чотирьох братів. Родина мала дрібний бізнес, але збанкрутіли, коли Амалії було 17 років. Батько, спекулянт-невдаха, емігрував з Норвегії в Штати, щоб уникнути ув'язнення, та залишив дружину з п'ятьма дітьми.[6]

Мати змушує Амалію взяти шлюб з набагато старшим за неї капітаном корабля (в минулому власником млина) Бернтом Ульріком Огюстом Мюллером (1837—1898). В цьому шлюбі Амалія прожила 13 років, народила двох синів, страждаючи від нервових розладів через зради чоловіка та конфліктне подружнє життя.[9]

Після кількох років у психіатричній лікарні Амалія розлучається і з синами прямує до Крістіанії (тепер — Осло) та починає літературну діяльність. Знайомиться із творчою богемною спільнотою (письменниками Арне Гарборгом та Бьорнстьєрне Мартініусом Бйорнсоном, з якими підтримуватиме дружні та літературні контакти тривалий час).[10]

У 1884 році одружується вдруге, з данським письменником Еріком Скрамом (1847—1923), сином керівника залізниці Густава Скрама, та переїздить до Данії[11]. У 1880 народжує доньку Іду (Ida Johanne Skram). Обов'язки дружини та матері, наряду з обмеженим сприйняттям її творів, на той час радикальних, призвели до рецидиву розладу в 1894 році, після чого Амалія жила в психіатричній лікарні біля Роксліду. В 1900 році її шлюб розірвано.

Амалія Скрам померла 15 березня 1905 року в Копенгагені у віці 58 років, похована на Bispebjerg Cemetery. [12][13][14]

Літературна діяльність

Амалія Скрам дебютувала у 1882 році (як Amalie Müller) з оповіданням "Madam Høiers leiefolk" у журналі Nyt Tidsskrift.[15][16] Вона продовжувала працювати до самої смерті, пишучи на теми, в яких зналася добре.

Літературні роботи Амалії Скрам можна поділити на три категорії:[17]

  • Романи, які висвітлюють проблеми шлюбу, з дослідженням табуйованих тем, таких як жіноча сексуальність, підлегле та підкорене становище тогочасної жінки. Ці роботи сприймалися в консервативному суспільстві як провокація. Ставлення до робіт Скрам на початку її літературної діяльності було відверто ворожим.
  • Новели, присвячені міжгенераційній проблематиці, в яких описувалася доля декількох поколінь однієї родини. Тут Скрам досліджує соціальні інституції та умови часу та шукає шляхи змін.
  • Роботи, присвячені клінікам для психічно хворих та опису жорстоких умов, в яких проживали пацієнти цих закладів. Такі роботи, яе «Професор Ієронімус» та Paa St. Jørgen, мали резонанс у данському суспільстві та стали поштовхом до змін у роботі закритих та ізольованих психіатричних інституцій.

Найкращою роботою Скрам вважається тетралогія Hellemyrsfolket («Люди Геллемиру»), де, зобразивши чотири покоління однієї родини, вона розповідає про амбіції та почуття, а також про процеси зародження та розпаду родини.

Амалія Скрам відома як рання та потужна прибічниця того, що здобуло назву фемінізму, раннього європейського тренду. Її роботи, здебільшого забуті після смерті, в 60-х роках ХХ-го століття перевідкриваються для данської та норвезької аудиторії і здобувають широке визнання. Декотрі перевидаються англійською в сучасності.[18]

Роботи
  • Пам'ятник Амалії Скрам роботи Майї Рефсум у Бергені.
    Madam Høiers leiefolk (Madam Høier's Lodgers), 1882
  • Constance Ring, 1885. В англійському перекладі (Judith Messick, Katherine Hanson, ISBN 0-8101-1967-6)
  • Karens Jul, 1885
  • Lucie, 1888. Доступно в англійському перекладі Кетрін Генсон (Katherine Hanson) — ISBN 1-870041-48-8
  • Fru Ines, 1891
  • Forraadt (Зраджена), 1892. Перекладено англійською Aileen Hennes та видано Pandora Press, Routledge & Kegan Paul в 1986.
  • Hellemyrsfolket (The People of Hellemyr), тетралогія наступних робіт:[19]
    • Sjur Gabriel, 1887
    • To venner (Двоє друзів), 1888
    • S.G. Myre, 1890
    • Afkom, 1898
  • Børnefortellinger, короткі історії, 1890
  • Kjærlighed i Nord og Syd (Любов на півночі та півдні), короткі історії, 1891
  • Agnete, пєса, 1893
  • Professor Hieronimus, 1895
  • Paa St. Jørgen (At St. Jørgen), 1895
  • Mellom Slagene (Між суперечками), листи, 1895
  • Sommer (Літо), короткі історії, 1899
  • Julehelg (Різдвяна пора), новела, 1900
  • Mennesker (Люди), 1905 (незавершено)

Визнання
  • Із 1994 року норвезькі авторки та автори, що проявили визначні навички в питаннях проблем жінок, отримують стипендію на подорожі Премію Амалії Скрам (Amalie Skram-prisen чи Amalie Skram prize).[20]
  • У 1949 році пам'ятник Амалії Скрам — робота скульпторки Майї Рефсум(1897–1986), відкритий на території Саду Конвенту (Klosterhaugen) у Бергені.[21]
  • Мармуровий бюст Амалії Скрам роботи Амброзії Тоннесен (1859–1948) знаходиться в Публічній бібліотеці Бергена.[22]
  • Амалія Скрам зображена на норвезькій поштовій марці в 1996 році.[23]

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Скрам Амалия // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  6. Det moderne gjennombrudd. Skolediskusjon.no. Процитовано 1 березня 2018.
  7. Erik Bjerck Hagen. Amalie Skram (Store norske leksikon)
  8. Amalie Skram. Gyldendal Norsk Forlag AS. Процитовано 22 жовтня 2010.
  9. Ludvig Müller. Store norske leksikon. Процитовано 1 березня 2018.
  10. Amalie Skram. Den Store Danske. Процитовано 1 березня 2018.
  11. Engelstad, Irene. «Amalie Skram». У Helle, Knut (Norwegian). Norsk biografisk leksikon. Oslo: Kunnskapsforlaget. http://www.snl.no/.nbl_biografi/Amalie_Skram/utdypning. Процитовано 26 червня 2010.
  12. Johanne Skram Knudsen. danskefilm.dk. Процитовано 1 березня 2018.
  13. Erik Skram. Den Store Danske. Процитовано 1 березня 2018.
  14. Portrætbusten af Amalie Skram. Kunst og bygninger på Bispebjerg Kirkegård. Процитовано 1 березня 2018.
  15. Müller, Amalie (1882). Madam Høiers leiefolk. У Sars, J. E.; Skavlan, Olaf. Nyt Tidsskrift (Norwegian) (Kristiania) 1: 557–570.
  16. Beyer, Edvard (1975). Amalie Skram. Norges Litteraturhistorie (Norwegian) 3. Oslo: Cappelen. с. 488. ISBN 82-02-02996-1.
  17. Birgit Mortensen. Amalie Skram (1846-1905). KVINFO. Процитовано 1 березня 2018.
  18. Amalie Skram. The History of Nordic Women’s Literature. Процитовано 1 березня 2018.
  19. Skram, Amalie: Hellemyrsfolket (1887-1898). Bergen Off Bibliotek. Процитовано 1 березня 2018.
  20. Vidar Iversen. Amalie Skram-prisen. Store norske leksikon. Процитовано 1 березня 2018.
  21. Reidar Storaas. Maja Refsum. Norsk biografisk leksikon. Процитовано 1 березня 2018.
  22. Tone Wikborg. Ambrosia Tønnesen. Norsk biografisk leksikon. Процитовано 1 березня 2018.
  23. Famous Norwegian Women on Stamps Архівовано 2012-09-05 у Archive.is

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.