Американські Віргінські Острови

Американські Віргінські Острови[1][2][3] (англ. United States Virgin Islands) — острівна територія США, східна частина архіпелагу Віргінські острови в Карибському морі. Є частиною Віргінських островів (які включають також Британські Віргінські Острови). Найбільшими є острови: Сент-Томас, Сент-Джон, Санта-Крус, Вотер. Це — єдина частина Сполучених Штатів, де транспорт рухається лівою стороною дороги. Площа території становить 346,36 км². За переписом 2000 р. населення склало 108 612.

Американські Віргінські Острови
англ. United States Virgin Islands

Прапор Герб
Розташування Американських Віргінських Островів
Столиця
(та найбільше місто)		 Шарлотта-Амалія
18°21′ пн. ш. 64°56′ зх. д.
Офіційні мови англійська мова
Етнос чорних 79.7 %, білих 7.1 %, азіатів 0.5 %, змішані чи інші 12.7 %
Форма правління Залежна територія США
 - Президент СШАДжо Байден
 - ГубернаторДжон де Йонг
Площа
 - Загалом 346,36 км²
 - Внутр. води 1.0 %
Населення
 - перепис 2010  109,750
 - Густота 354/км²
ВВП (ПКС) 2003 р., оцінка
 - Повний $1.577 млрд. 
 - На душу населення  
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс UTC−4
Коди ISO 3166 850 / VIR / VI
Домен .vi та .us
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Американські Віргінські Острови
Мапа Американських Віргінських островів

Історія

Віргінські острови спочатку населяли індіанські племена сібонеїв, араваків і карибів. Острови названо Христофором Колумбом у 1493 в честь Святої Урсули та її послідовниць. Наступних триста років острови належали європейським країнам: Іспанії, Британії, Нідерландам, Франції, Лицарям Мальти, Данії та іншим.

Данська Вест-Індійська компанія облаштувалася на Сент-Томасі 1672 року, на Сент-Джоні — 1694 року, і придбала Сент-Круа у Франції 1733 року. Територія островів, відома під загальною назвою Данська Вест-Індія, стала королівською Данською колонією 1754 року. Протягом XVIII та початку XIX століть основою економікою островів стало виробництво цукрової тростини рабською робочою силою — поки 3 липня 1848 губернатор Пітер вон Шолтен (дан. Peter von Scholten) не проголосив про скасування рабства.

Острови виявилися економічно нежиттєздатними, що змусило данську державу переказувати гроші до органів влади островів. Спробу продати острови Сполученим Штатам було зроблено на початку 20-го сторіччя, але угоду так і не було підписано. Було розпочато реформи в надії відновлення економіки островів, але успіху вони не мали; початок Першої світової війни призвів до припинення реформ.

Сполучені Штати, за часів підводної війни Першої світової війни, побоювалися, що острови зможе захопити Німеччина з метою використання їх для бази підводних човнів. Данії було зроблено пропозицію, щоб та продала острови Сполученим Штатам, — і продажну ціну (25 мільйонів доларів США) було узгоджено після декількох місяців переговорів. Наприкінці 1916 року данський референдум підтвердив рішення продажу островів. Угоду було ратифіковано і завершено 17 січня 1917, коли США й Данія обмінялися відповідними договірними ратифікаціями: США опанували острови й 31 березня 1917 перейменували територію на Американські Віргінські острови. Американське громадянство було надано мешканцям островів 1927 року.

Географія
Затока Транк

Американські Віргінські острови розташовані в Карибському морі та Атлантичному океані, близько 50 миль на схід від Пуерто-Рико.

Острови відомі пляжами з білим піском, зокрема в затоках Маженс (англ. Magens Bay) і Транк (англ. Trunk Bay), та стратегічними гаванями, зокрема Шарлот Амалі (англ. Charlotte Amalie) і Крістіанстед (англ. Christiansted). Більшість островів, зокрема Сент-Томас, вулканічного походження і пагористі. Найвища точка — гора Корона (англ. Crown Mountain), острів Сент-Томас (474 м). Сент-Круа, найбільший з Американських Віргінських Островів, лежить на південь від інших і має пласкіший терен. Служба Національного Парку володіє більш ніж половиною Сент-Джона, майже всім островом Гасел (англ. Hassel), і багатьма акрами коралових рифів.

Віргінські острови лежать на межі Північно-Американського щита і Карибського щита. Природні ризики включають землетруси, тропічні циклони та цунамі.

Економіка

Туризм — головна господарська діяльність. Острови зазвичай відвідують близько 2 мільйонів людей на рік. Виробничий сектор складається з переробки нафти, виробництва тканин, електроніки, фармацевтичної продукції, дистиляції рому і складання годинників. Сільськогосподарський сектор маленький — і більшість продуктів імпортується. Міжнародна комерційна діяльність і фінансові послуги є невеликою, але зростаючою частиною економіки. Hovensa, один з найбільших заводів нафтопереробки у світі, розташований на Сент-Круа.

Острови потерпають від тропічних штормів і ураганів. У недавній історії великі збитки було завдано ураганом Hugo 1989 року й ураганом Marilyn 1995 року.

Див. також

Примітки
  1. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Жайворонок В. В., 2004.

Література і джерела
  • Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Жайворонок В. В. Велика чи мала літера? Словник-довідник. — К. : Наукова думка, 2004. — 202 с. — ISBN 966-00-0179-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.