Ангара-А5

• Розрахункова стартова маса: 773 т.
• Маса корисного навантаження (вантажу), що виводиться на низьку опорну орбіту: 24.3 т.
• Маса корисного навантаження, що виводиться на геоперехідну орбіту: 5.4 т / 7,5 т.
• Маса корисного навантаження, що виводиться на геостаціонарну орбіту: 3.0 т / 4.6 т[1].

Запускається з п'ятьма універсальними ракетними модулями УРМ-1, оснащеними двигунами РД-191 (чотири модулі на першому ступені і один - на другому; як УРМ в майбутньому планується застосовувати багаторазові прискорювачі першого ступеня «Байкал», що значно здешевлюють запуск, і є перші в світі з планеруючою, керованою посадкою на аеродром), одним блоком УРМ-2 третього ступеня та розгінним блоком «Бриз-М» або киснево-водневим КВТК.

Екологічно чисте паливо ракети (кисень + гас) дозволить знизити екологічне навантаження від запусків на навколишнє середовище.

Стартові комплекси: Плесецьк, Східний[2].

Перший запуск успішно відбувся 23 грудня 2014 о 8:57 МСК[3], з пускової установки УСК 12П211 (Майданчик 35) космодрому Плесецьк. Маса РН склала приблизно 768 тонн, маса макета корисного навантаження — 2.04 тонни[4]. Розгінний блок «Бриз-М» після декількох корекцій орбіти вивів габаритно-масовий макет на геостаціонарну орбіту висотою 35.8 тис. км[5], макет при цьому від розгінного блоку не відокремлювався[6].

Перший запуск «Ангари-А5» буде в грудні 2020 року[7]

У рамках льотних випробувань до 2021 року планують здійснити 5 запусків важкої версії ракети-носія «Ангара».[8]

2015 року Центр імені Хрунічева збирався побудувати одну важку ракету сімейства «Ангара». У 2016—2017 роках виробництво Ангари-А5 не планується. Очікується, що з 2018 до 2020 року буде створюватися щорічно по дві важких "Ангари ", у 2021—2022 роках — вже по чотири. Планується 2023 року виробити шість ракет, а в 2024—2025 роках — вийти на щорічний випуск семи носіїв «Ангара-А5»[9].

Через перенесення виробництва, виготовлення ракет було призупинене. Це порушило всі плани запуску ракет.

Після закінчення випробувань, починаючи з 2021, «Ангару-А5» планують використовувати в тому числі й для запусків Перспективної пілотованої транспортної системи до МКС.

Існує проект створення за допомогою «Ангари-5» російської місячної бази. Щоб створити базу в районі Південного полюса Місяця, компанія «Лін Індастріал» пропонує здійснити 13 пусків модернізованих ракет «Ангара-А5». Всього ж для підтримки бази буде потрібно 37 пусків протягом п'яти років. Можливий термін реалізації проекту — десять років від моменту прийняття рішення, з них п'ять років — безпосереднє розгортання бази та робота екіпажів[10]. При цьому Роскосмос оцінює програму зі створення місячної бази набагато дорожче[11].

• Родина ракет-носіїв «Ангара» (рос.)