Англо-американська війна (1812—1815)

А́нгло-америка́нська війна́ 1812-1815 відома в англомовній історіографія як війна 1812 року  — війна між США і Великою Британією, викликана втручанням останньої в торговельні справи США. Напружені відносини з британцями в Канаді призвели до виникнення планів вторгнення США в Канаду, які однак так ніколи й не були реалізовані. У 1814 британські війська окупували Вашингтон в окрузі Колумбія і спалили багато будинків, в тому числі і перший Білий Дім. Мирний договір був підписаний в грудні 1814 року в Генті.

Англо-американська війна
Зверху вниз за годинниковою стрілкою
* Капітолій в 1814 році після нападу англійців на Вашингтон;
* Битва на Квінстонських висотах;
* «Конститьюшн» веде бій с «Гер'єром»;
* Смерть генерала Текумсе;
* Битва за Новий Орлеан

Зверху вниз за годинниковою стрілкою
* Капітолій в 1814 році після нападу англійців на Вашингтон;
* Битва на Квінстонських висотах;
* «Конститьюшн» веде бій с «Гер'єром»;
* Смерть генерала Текумсе;
* Битва за Новий Орлеан
Дата: 1812-1815
Місце:
Результат: Статус-кво
Гентський договір
Сторони
 Велика Британія  США
Битва на Квінстонських висотах

Передумови

Британський флот захоплював американські судна, часто під приводом того, що на них ховаються британські моряки-дезертири. Після інциденту з фрегатом «Чесапік» (1807) й ухвалення Закону про ембарго (1807) та Закону про припинення відносин (невтручання) (1810) в США, особливо в Новій Англії, сформувалася «партія війни» — в Конгрес були вибрані «військові яструби», що виступали за війну з Великою Британією і розраховували розширити територію США за рахунок Канади та Флориди. 18 червня 1812 року президент і Конгрес оголосили війну Великій Британії.

Військові дії

Військові дії почалися в червні 1812 року і відбувалися в районі американо-канадського кордону, чесапікської і мексиканської заток із змінним успіхом і закінчилися навесні 1815 року. У союзі з британцями виступали індіанці під проводом Текумсе. Велася також інтенсивна морська війна.

В ході кампаній 1812 і 1813 років виявилася непідготовленість американців до війни; провалилися спроби США окупувати територію Канади. Британцям поступово вдалося підсилити блокаду узбережжя США. Проте 10 вересня 1813 року американська ескадра завдала поразки супротивникові на озері Ері; в результаті США вдалося узяти під контроль прикордонні райони на Заході. Впродовж 1814 року США знову загрожувала повна поразка: після перемоги над Наполеоном в Європі Велика Британія направила великі сили на боротьбу з американцями, а уряд США до осені був неплатоспроможним. Основними напрямами ударів стали Нью-Йорк (з метою відрізати від решти частину США Нову Англію), Новий Орлеан (з метою блокувати басейн р. Міссісіпі) і район Чесапікської затоки (що було обманним маневром). 24 серпня 1814 року британці зайняли Вашингтон і спалили його. Проте на підступах до Балтимору у Форті Макгенрі 13-14 вересня британці зустріли запеклий опір. Американці розбили британський флот в бухті Платтсбурга, і, позбувшись підтримки флоту, британські сухопутні сили були вимушені відступити до Канади.

Переговори щодо мирного договору почалися в червні 1814 року і 24 грудня був підписаний Гентський договір, що відновив довоєнний статус-кво, але не вирішив територіальних і економічних суперечностей, які спричинили війну. Загальні втрати американців у війні склали 2260 чоловік. Ця війна також отримала назву Другої війни за незалежність (саме така назва прийнята в американській історіографії).

Див. також

Битва на озері Борньє

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.