Андерс Ослунд

• Стокгольмський університет, B.A.;
• Стокгольмська школа економіки, магістр
• Оксфордський університет (коледж Св. Антонія), Ph.D.

• стипендіат-дослідник Інституту Брукінгса
• 1987—1988 — стипендіат-дослідник в Інституті перспективних російських досліджень Кеннана в Центрі Вудро Вільсона[3]

• 1989-1994 — професор Стокгольмської школи економіки
• з 1989 — директор-засновник Стокгольмського інституту східноєвропейської (перехідної) економіки.
• ад'юнкт-професор Джорджтаунського університету
• 1994—2005 — старший науковий співробітник Фонду Карнеґі, з 2003 директор Російської та Євразійської програм
• з 2006 — старший науковий співробітник Інституту Петерсона

• Працював дипломатом Швеції в Кувейті, Польщі, Женеві та Москві

• Володіє мовами: англійська, шведська, французька, німецька, польська, російська

У 1991—1994 роках Ослунд був старшим науковим радником економічних реформ уряду Єльцина-Гайдара. Після цього в 1994-1997 рр. він працював економічним радником президента України Леоніда Кучми, а пізніше в 1998-2004 рр. - радником президента Киргизстану Аскара Акаєва. Він також істотно займався економічною політикою в країнах Балтії, спочатку як член неурядової Міжнародної Балтійської економічної комісії (в 1991-1993 рр.), а з 2009 неофіційним радником прем'єр-міністра Латвії Валдіса Домбровскіса[4].

У 2014 році ввійшов в Експертну раду при Міністерстві економіки України.[5]^{[неавторитетне джерело]}

Член наглядової ради банку Кредит-Дніпро,[2] який належить Віктору Пінчуку.

Андерс Ослунд є автором 12 книг, співавтором та редактором ще 16 книг та багатьох статей з економіки — як в фахових виданнях, так і в таких загальних, як: Foreign Affairs, Foreign Policy, The National Interest, New York Times, Washington Post, Financial Times, Wall Street Journal та ін.

• The Last Shall Be the first // Останній повинен бути першим: Східно-Європейський фінансова криза 2008-2010 (Peterson Institute, 2010)
• Russia After the Global Economic Crisis // Росія після глобальної економічної кризи (Peterson Institute, 2010)
• How Ukraine became a market economy and democracy // Як Україна стала ринковою економікою та демократією (Peterson Institute, 2009)
• Russia The Balance Sheet // Бухгалтерський баланс Росії (Peterson Institute, 2009)
• Russia's Capitalist Revolution // Російська капіталістична революція, (Peterson Institute, 2007)
• Building capitalism // Будівництво Капіталізму: Трансформація колишнього радянського блоку (Cambridge University Press, 2001)
• Should the state help the Post-Soviet poor? // Чи повинна держава допомагати Пострадянським бідним? 1997
• How Russia Became a Market Economy // Як Росія стала ринковою економікою (Brookings, 1995)
• Changes in economic education in the former Soviet Union. // Зміни в економічній освіті в колишньому СРСР (1992)
• The post-Soviet economy // Пост-радянська економіка, 1992
• Gorbachev's Struggle for Economic Reform // Боротьба Горбачова з економічної реформи, 2-е вид. (Cornell Univ. Press, 1989)
• The non-agricultural private sector in EAST European economy // Не-сільськогосподарський приватний сектор в Східно-європейському господарстві (на прикладі Польщі і НДР, 1945-1983, Macmillan, 1985)
• Велике переродження: уроки перемоги капіталізму над комунізмом за редакцією Андерса Аслунда і Симеона Дянкова

• член Російської академії природничих наук (РАЕН)
• співголова ради піклувальників Київської школи економіки
• голова Консультативної ради Центру соціально-економічних досліджень (CASE), Варшава
• почесний професор Киргизького національного університету

• сторінка Андерса Аслунда на сайті Atlantic Council(англ.)
• на сайті Інституту Петерсона(англ.)
• на сайті Київської школи економіки(англ.)
• на сайті Фонда Карнегі(англ.)
• Ринок-2013: про показники економіки Росії(рос.)
• Підбірка статей А.Ослунда в Kyiv Post(англ.)
• Підбірка статей та ВІДЕО-інтерв'ю на «Голосі Америки»
• "Найбільш професійна сьогодні – це Юлія Володимирівна". - Українська правда, 02.10.2009
• Андерс Ослунд. Кризис на Украине: Янукович и его олигархи. - Бі-бі-сі, 12.12.2013 (рос.)
• Презентація книги Велике переродження за редакцією Аслунда і Дянкова
• Велике переродження на сайті Видавництва Старого Лева