Анджей Валігурський

Анджей Валігурський (пол. Andrzej Waligórski, 20 жовтня 1926, Новий Торг — 10 травня 1992, Вроцлав) — польський актор, поет, сатирик, журналіст, багато років працював на Польському Радіо у Вроцлаві.

Анджей Валігурський
Andrzej Waligórski
Народився	20 жовтня 1926(1926-10-20)[1] Новий Торг, Малопольське воєводство
Помер	10 травня 1992(1992-05-10)[1] (65 років) Вроцлав, Польща ·гострий інфаркт міокарда
Поховання	Ґрабішинський цвинтарd :
Країна	Польща
Національність	поляк
Місце проживання	Коропець Городок Вроцлав Львів Явор
Діяльність	поет, письменник, сатирик, поет-пісняр, актор озвучування, комік, водолаз, гонщик у раллі, мечник, новеліст, кіноактор
Галузь	письменник, сатира, слова пісніd, поезія і радіоведучий
Знання мов	польська
Заклад	Radio Wroclawd
Членство	Армія Крайова
Magnum opus	Knightsd, Studio 202d, Dreptakiadad, Dreptakowiskod, Docent Basset. 12 prac Herkulesa Miziakad, Błędny rycerzd, Rycerze i ich dziwne przygody w czasie szwedzkiego potopud, Wieczór autorskid, Wierszykid і Jesień idzied
Батько	Bolesław Waligórskid
Мати	Janina Waligórskad
Брати, сестри	Anna Waligórskad
У шлюбі з	Aleksandra Waligórskad
Діти	Marek Waligórskid
Сайт	waligorski.art.pl
Медіафайли у Вікісховищі

Став відомим як автор текстів пісень, що виконав, зокрема, Тадеуш Хила і Олек Кротовський з Малгожатою Зверховською (близько тисячі пісень). Сам себе він часто називав «автором текстів».

Очолював вроцлавський розважальний радіожурнал «Студія 202», з якої постав квартет «Еліта», з яким в подальшому співпрацював.

Створив постать Дрептака, був автором, зокрема «Казочок Бабці Пімпусихи» та популярної передачі «Лицарі», що була складовою радіожурналу «60 хвилин на годину», в якій пародіювалася трилогія Генрика Сенкевича (саме тут звучала пісенька «Гей, шаблі до бою»)

Його вірші публікував на останній сторінці тижневик «Найвищий час». Не був приналежний до жодної політичної партії, певний час був членом Прихильників Демократії.

Помер через серцевий напад. Похований на Грабішинському цвинтарі у Вроцлаві.