Анджей Максиміліан Фредро

Анджей Максиміліан Фредро (пол. Andrzej Maksymilian Fredro; 1620, Плешевичі — 15 червня 1679, Перемишль) — польський шляхтич, філософ, письменник, державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій.

Анджей Максиміліан Фредро
пол. Andrzej Maksymilian Fredro
Народився 1620(1620)
родовий замок Фредрів у Плешевичах
Помер 1679(1679)
Перемишль
Країна  Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність письменник, філософ
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов латина
Посада Подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитоїd, королівський секретар, учасник виборів короля Польщіd, Маршалок Сейму Речі Посполитої, львівський каштелян і коросненський старостаd
Військове звання подільський воєвода (1677-1679)
Рід Фредри
Батько Єжи Фредро
У шлюбі з Катажина Ґідзінська
Діти Тереса Антоніна
Герб

Біографічні дані

Народився в родовому замку Фредрів у Плешевичах[1] Син перемиського стольника Єжи Стефана Фредра та його дружини Катажини з Берецьких.[2]

Навчався у Краківському університеті. Кар'єру в сеймі почав за короля Владислава IV Вази. 1649 року власним коштом скерував на битву під Зборовом 100 жовнірів. 1671 року знову надав кошти для фортифікування Перемишля (потім отримав від шляхти Руського воєводства 3000 злотих як «gratitudinis». Підтримав обрання королем Яна ІІ Казимира Вазу, критикував литвинів за їх опозицію. Був власником маєтку з 9 сіл в Перемиській землі, найчастіше перебував в Комарниках (Комарницях, пол. Komarnicach).

Посади: львівський стольник, маршалкував на сеймі 1652 p., з 1661 p. був каштеляном львівським, воєвода подільський у 1677—1679 роках. Його коштом відбудували знищений монастир («кляштор») оо. Реформатів у Перемишлі. Відправляв своїм коштом корогви під Берестечко та Зборів.

Його зятем був Анджей Лончинський — підкоморій новогрудський.[3]

Творчість
  • Przysłowia mów potocznych (1658)
  • Monita politicomoralia (1664)
  • Militarium seu axiomatum belli (1668)

Писав книги латинською мовою, які багато разів перевидавали. Збирався писати книгу з історії. Видав збірку прислів'їв: " Коваль долі не кує, собі її, хто хоче збудує ", " З нічого, нічого не буде ", «Простак про речі говорить, мудрий — мовить», «Недовіра вірного зіпсує», «Хто багато прикладає сил, швидко видихається. Для того давно мовили: потихенько далі зайдеш», «Найкращий захист — не потребувати захисту».

Примітки
  1. Pleszowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 260. (пол.) — S. 260. (пол.)
  2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 318. (пол.)
  3. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 15. (пол.)

Джерела
Попередник
Александр Станіслав Белжецький		 Воєвода подільський
1677-1679		 Наступник
Станіслав Конєцпольський
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.