Анджей Тишкевич

Анджей Тишкевич, нащадок графського роду Тишкевичів Великого князівства Литовського, народився 3 жовтня 1949 року в місті Цехануві (нині Цеханувський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща). У 1973 році закінчив школу офіцерів у Вроцлаві. Потім пішов на службу у 8-у Дрезденську механізовану дивізію імені Бартоша Гловацького, що в Кошаліні (нині Західнопоморське воєводство).

У 1979 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе у Москві. Після повернення до Польщі з 1982 по 1986 рр. командував 32-м і 1-м механізованим полками. У грудні 1986 року він був призначений на посаду начальника штабу та заступника командира 1-й механізованої дивізії, а з жовтня 1987 року — командиром 6-ї повітряно-десантної бригади у Кракові.

У 1990 році закінчив з відзнакою Академію Генерального штабу СРСР і продовжив службу у Варшавському військовому окрузі. У 1990–1992 роках — начальник оперативного відділу, потім начальник штабу. У 1993 році Тишкевичу було присвоєно звання бригадного генерала.

У 1994 році призначений головою групи військових інспекторів в Генеральному штабі Війська Польського.

З липня 1995 по січень 1999 року служив військовим аташе в Туреччині. У 1999 році призначений військовим представником Польщі при штаб-квартирі ОЗС НАТО в Європі.

У 2000 році Тишкевичу присвоєно звання генерал-майора. З вересня 2002 року був заступником командувача сухопутними військами Війська Польського.

У 2003 році кілька місяців командував польським військовим контингентом в Іраку. У січні 2004 року підвищений у званні до генерала броні (аналог генерал-лейтенанта)[1].

У 2005 указом Президента Польщі призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Боснії і Герцеговині[2][3].

З 2011 по 2013 рр. був головою місії Європейського Союзу в Грузії[4][5]. Оголошений персоною нон ґрата в Абхазії.[6]

Вільно володіє польською, англійською та російською мовами.