Анджей Фредро (руський воєвода)
Анджей Фредро гербу Бонча (Анджей Фредро з Новосільців (Новоселиць), Плешевичів, Любіня, пол. Andrzej Fredro, пом. 1496) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського (Яґеллонів).
Анджей Фредро | |
---|---|
Andrzej Fredro | |
Псевдо | Анджей Фредро з Новосільців (Новоселиць), Плешевичів, Любіня |
Помер | 1496 |
Підданство | Королівство Польське |
Посада | Воєводи руські, кам'янецький каштелян і Подільські воєводи |
Рід | Фредро |
Батько | Фрідро (Фредро) з Плешевичів[1] |
У шлюбі з | Катажина з Гербуртів |
| |
Життєпис
За даними К. Несецького, другий син Миколая Фредра.[2] Адам Бонецький стверджував, що він (також брати Ян, Якуб; сестрами або доньками когось з синів батька були Зофія, дружина Пйотра Блюдницького, і Катажина, дружина Якуба Копичинського, які у 1497 році уклали угоду з братом Яном) був сином другої дружини батька Фрідро (Фредро) з Плешевичів) — Дороти Лігензянки, доньки ленчицького воєводи, а старші зведені брати Анджей і Фридруш — дітьми від першого шлюбу батька з N. Бибельською (пом. до 1441).[3]
Власник (дідич) частини маєтностей галицького каштеляна Анджея Фредра з Плешевичів, Чишок, Любіня, Ляцького, в тому числі частини маєтку Бучацьких. Мав би відзначитись у битвах з волохами, татарами, у котрих в 1477 році мав відбити великий ясир, забраний під час нападу на Польщу (ймовірно, фактично на Русь). Перед молдавською виправою (походом) короля Яна I Ольбрахта мав бути послом до молдавського господаря Штефана III. Брав участь у походах-відповідях після нападів татар, волохів. 1493 року став подільським воєводою після Давида Бучацького, пізніше став руським воєводою перед Миколаєм Тенчинським.
Відомості про нього в гербівниках є дуже суперечливі (плутають з Анджеєм Фредром — сином Фредра (Фридра) з Плешевичів).[4] В «Актах земських перемиських» його згадують часто, головно під час процесів з синами Давида Бучацького Міхалом, Станіславом, Яном.
Сім'я
Був одружений із Катажиною[5] з Гербуртів — донькою перемиською хорунжого,[5] удовою з 1463 року (або 1464/1465[6]) року по Янові Кміті з Дубецька (сину Миколая Кміти та доньки Міхала «Мужила» Бучацького Малґожати). Відомі діти:
- NN, донька, дружина галицького земського судді Пйотра Блудницького (Блюдницького).[7]
Примітки
- за К. Несецьким, Миколай Фредро
- Niesiecki K. Korona polskа… — S. 168.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 313.
- Garbacik J. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496)… — S. 113.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314.
- Kmitowie (01) Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Михайловський В. Історія одного розмежування біля КРИЛОСА в 1412 році[недоступне посилання з червня 2019]. — С. 530.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 313—314. (пол.)
- Garbacik J. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 113. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 167—171. (пол.)