Анджей Фредро (галицький каштелян)

Анджей Фредро гербу Бонча (також Гінджих,[1] Фридро, Фрідро, Фредрович;[2] з Плешевичів, Чишок, Любіня, Ляцького, пол. Andrzej Fredro, пом. до липня 1477[1][2]) — польський шляхтич, магнат, урядник Королівства Польського (Яґеллонів).

Анджей Фредро
Andrzej Fredro
Псевдо Анджей Фредро з Плешевич, Чишок, Любіня, Ляцького
Помер до липня 1477
Підданство Королівство Польське
Діяльність урядник, магнат
Посада Подільські воєводи і галицький каштелян
Рід Фредро
Батько Фредро з Плешевичів
Родичі Міхал «Мужило» Бучацький (тесть)
У шлюбі з Катажина Бучацька
Герб

Біографія

Шляхтич з Руського воєводства.[2] Адам Бонецький стверджував, що він і Фридруш — діти від першого шлюбу батька (Фрідро (Фредро) з Плешевичів) з Бибельською (пом. до 1441), разом з яким згадані в Перемиських актах у 1437 році.[3] Також він мав зведених братів (Анджей (або Індрих, Гінджих,[1] Інджик, Генрик[3]), Ян, Якуб, сини другої дружини батька — Дороти Лігензянки, доньки ленчицького воєводи[3]). Сестрами або доньками когось з синів батька були Зофія, дружина Пйотра Блюдницького, і Катажина, дружина Якуба Копичинського, які у 1497 році уклали угоду з братом Яном.[3] У 1441 році між ним, братом Фридрушом та Бибельськими був проведений поділ спадку матері. Вони з братом посіли Чишки, Сяночани та половину Клокович.

Діяльність припала на 2-у роловину XV ст., до 1477 року. В джерелах згадується в записах Галицького гродського суду (зокрема, 10 листопада 1466[4] найчастіше — разом з батьком (в основному в актах судових процесів у Перемишлі). Перейняв від батька значні діловитість, кляузність.

Мав тісні стосунки з королівським двором, завдяки королівській підтримці та одруженню з представницею роду (дому) Бучацьких Катажиною значно збільшив свої володіння. Завдяки шлюбу став власником частини маєтків Бучацьких (зокрема, міста та замку Михальче, багатьох сіл). З цього приводу вибухнули чисельні «ґвалтовні» суперечки і процеси. Закінчились 1474 року компромісом: Анджей Фредро (старший) втримався дожиттєвим посідачем тих маєтків. Скуповував, заставляв те, що вдавалось. Його матеріяльним підґрунтям були набуті в 1436 році копальні у Краківці, спадкові маєтки батька. Про певну заможність свідчить купівля ним 1462 року 2-х невільників. Після смерти батька часто брав участь у судових процесах разом з братом Яном.

У 1460—1462 роках разом з «неподільними» братами Генриком, Яном і Якубом мав процеси проти Яна з Балиць.[1]

Посади: 1461 року був старостою кам'янецьким, у 1463 році згаданий як щирецький суддя, з 1464[1] (або з другої половини 1466[2]) по 1471 роки згадується як каштелян галицький, в 1473—1476 роках був старостою генеральним та воєводою подільським.

У липні 1477 року вже не жив (Катажина з Бучацьких була вдовою).

Сім'я

Дружина — Катажина з Бучацьких (донька подільського воєводи Міхала «Мужила» Бучацького[1][2][5]). Одружились не пізніше 1445 року. У липні 1477 рока вона не хотіла допустити да маєтностей його братів Генджиха з Новоседльців та Яна з Плешевичів. Їх донька Анна (певне, єдина) стала дружиною Федька (Фелікса) з Кутища — галицького земського судді[1].

Примітки
  1. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 314.
  2. Garbacik Józ. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej… — S. 113.
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 313.
  4. Акти ґродські і земські… — Львів, 1887. — Т. 12. — S. 315. (лат.), (пол.)
  5. Buczaccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.