Кміти гербу Шренява

Кміти гербу Шренява (пол. Kmitowie) — польський шляхетський рід.

Вперше Кміти згадуються в першій половині 19 століття. У XIV столітті ця родина успадкувала замок у Вішнічі. Потім сім'я Кміта отримала землю в передгір'ї Перемишля та в горах Бещади наприкінці XIV століття. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.

Вони обрали своїм замок Собєнь, а після його знищення угорською армією князя Ракоці переїхали до Леско (замок Собєнь врешті-решт впав у розорення після падіння Барської конфедерації). Сім'я Кмітів, заснувавши нові села, просунулася по Сану та його притоках. Вже на початку XV століття їм належали, серед іншого, Соліна та Райське, в середині XV століття існували Творільне та Ступосяни, Загорце, Яворник Польський, а наприкінці 16 століття вони мали близько 60 сіл у Бещадах, включаючи Ветліну, Берегув-Гурне, Устшики-Горне та Сянек.

Основна лінія родини вимерла в 16 столітті.

Герб Шренява

Представники
  • Ян[1] (Ясек[2]) з Вісьніча і Дам'яніце (?—після 1364), з дружиною Катажиною[3] мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:[1]
    • Ян (Ясько) Кміта (бл.1330[4]—1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (пол. Hanka);
      • Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода;
        • Зофія Кмітова (Жешувська) (1430 - 1448) - дружина Пьотра Лунака Кміти
        • Пйотр Лунак Кміта (?—1430) — сандомирський підчаший,[5] дружина — Катажина (Зофія) Жешовська:
          • Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна;
          • Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна.
        • Клеменс Кміта; (1421) Шренява, герб Сміграда, староста Санока
        • Миколай з Вісьніча, Собєня, Дубецька (?—1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува;
          • Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» Бучацького[6]):
            • Станіслав;
            • Миколай, помер замолоду;
            • Ян Кміта (помер у 1450 р.) - провінціал чесько-польської францисканської провінції
            • Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла замміж за Анджея Фредра).[7]
          • Ян Носек з Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:[8]
          • Добеслав Кміта (помер у 1478 р.)  — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський.[8], раніше Люблін - брат Яна (помер у 1458/60 р.), Каштелян
            • Ян;
            • Пйотр (1442[джерело?]—1505) — маршалок великий коронний, студент Краківського університету;
            • Миколай, студент Краківського університету;[9]
            • Станіслав — військовик, урядник, магнат, дружина — донька краківського воєводи Яна Амора «Юніора» Тарновського Катажина (шлюб близько 1489 року):[10]
              • Станіслав, брав участь у битвах під Вишнівцем 1512 та Оршею 1515, покінчив життя самогубством;[11]
              • Пйотр (1477—1553) — молодший син батька, маршалок великий коронний, краківський воєвода,[12][13] найвідоміший з роду[14]. Дружина — Барбара Гербурт.
            • Анджей Кміта (помер у 1494 р.) Лат. Андреас Кміта де Вішніце, брат Пьотра Капітаней Сцепусієнсіс та Станіслава, 1487, - староста Белза та Бецьких, королівський придворний, син Яна Кміти (помер 1458/60), каштелян
            • Станіслав Кміта (близько 1450-1511) - воєвода, воєвода Рутенії, каштелян Санока, брат Анджея
            • Пьотр Кміта (1442-1505) - краківський воєвода, коронний маршал, старший син Яна(помер 1458/60) каштелян, брат Анджея та Станіслава
              • Пйотр (?–1515) — сяноцький староста, син Анджея.
      • Миколай, 1418 року продав село Березка.[3]
  • Малгожата.[2]
  • Пьотр Кміта Собєнський (1477-1553) - краківський воєвода, великий маршал корони, Спіш староста (1522-1553)
  • Барбара Кміта (померла в 1580 р.) - дружина Петра Кміти
  • Валентин Кміта - Valentino Kmitha de Wolia, burgrabio arcis Cracoviensis, heredi in Sadowie et Bethkowicze (1574)
  • Ян Кміта (1517-1588) - краківський письменник землі, посланник
  • Ян Ачаці Кміта (помер близько 1628 р.) - поет, ймовірно, міщанин, що видає себе за сім'ю Кмітів Шренява
  • Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.[15]
  • Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської.
  • Ян — посол сеймовий.
  • Ян — друкар.
  • Ян — лікар.
  • Ян Ахацій — поет.

Примітки
  1. Strzelecka A. Kmita Jan (Jaśko) h. Szreniawa (zm. 1376) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 89. (пол.)
  2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 190.
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 191.
  4. Jan Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.5) (пол.)
  5. Kmita Piotr z Wiśnicza (zm. 1409) // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 95.
  6. Boniecki A. Herbarz polski&…nbsp;— 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220.
  7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 192.
  8. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 193.
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 194.
  10. Kamiński A. Kmita Stanisław z Wiśnicza // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 101—102.
  11. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 196.
  12. Piotr Kmita z Wiśnicza h. Szreniawa. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  13. Piotr Sobieński-Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.250)
  14.  — S. 196.
  15. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515—516. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.