Андрейс Жагарс

Андрейс Жагарс (латис. Andrejs Žagars; 16 жовтня 1958(19581016), Чорногорськ, Хакаська АРСР, РРФСР, СРСР26 лютого 2019, Рига, Латвія) латвійський кіно- і театральний актор та режисер, підприємець та політик.

Андрейс Жагарс
Andrejs Žagars
латис. Andrejs Žagars
Народився 16 жовтня 1958(1958-10-16)
Чорногорськ, Хакаська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер 26 лютого 2019(2019-02-26) (60 років)
Рига, Латвія
Національність латиш
Громадянство  СРСР
Латвія
Діяльність актор, політик
Alma mater Латвійська академія музики
Роки діяльності 19762018
IMDb nm0951831
Нагороди та премії
Офіцер ордена Трьох Зірок
Командор ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Оранських-Нассау
Орден Дружби

 Андрейс Жагарс
Andrejs Žagars
у Вікісховищі

Життєпис

Андрейс Жагарс народився 16 жовтня 1958 року в місті Чорногорськ, Хакаська АРСР, куди у 1949 році була депортована його мати. Його батько був українець Микола Сердюк. Через рік після народження Андрейса сім'я повернулася в Латвію. Андрейс Жагарс виріс в Цесісі, на півночі Відземе.

Закінчив у 1982 році акторське відділення театрального факультету Латвійської державної консерваторії ім. Я. Вітола. У 1982—1994 роках працював в Театрі «Дайлес».

Почав знімався у кіно з 1976 року на Ризької кіностудії та на Росії.

З 1989 по 1990 роки мешкав за кордоном у Швеції та США.

У 1993 році залишив акторську кар'єру та зайнявся ресторанним бізнесом, відкривши кілька ресторанів у Ризі.

З серпня 1996 по вересень 2013 року був директором Латвійської Національної опери. У 2002 році дебютував як режисер опери.

Був ведучим проекту «Великий балет 2016» російського телеканалу «Культура» у січні-лютому 2016 року.

Жагарс у 2016 році заснував «Фонд підтримки та розвитку Андрейса Жагарса», для сприяння та розвитку культурних проектів, особливо в галузі музики та мистецтва[1].

У червні 2017 року він був обраний членом Ризької міської думи від партії «Розвиток Латвії» (латис. Latvijas attīstībai)[2].

У 2018 році став ведучим 4 сезону проекту «Великий балет 2018» на російському телеканалі «Культура».

Помер 26 лютого 2019 року у Ризі після тривалої хвороби.

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2018фHomo NovusHomo NovusМакернієкс
2017фЗрадникМарконі, головна роль[3]
1995фГеллі і НокНок Берінґ, головна роль
1992фЩасти вам, панове!Удачи вам, господа!Олег, головна роль
1991фЗброя ЗевсаОружие ЗевсаДжон Баррі
1989фСім'я ЗітарівZītaru dzimtaкок
1989фВикрадення чарівникаПохищение чародеякнязь В'ячеслав, син Полоцького князя Бориса Романовича
1988фКоріння травиŽolės šaknysЯніс Пельціс, головна роль
1988фПро кохання говорити не будемоPar mīlestību pašreiz nerunāsimепізодична роль
1987фСлідопитСледопытНатті Бампо «Слідопит»
1987фФотографія з жінкою і диким кабаномFotogrāfija ar sievieti un mežakuiliепізодична роль
1986фДвійникDubultnieksЕрік
19861988сЖиття Клима СамгінаЖизнь Клима СамгинаСтепан Кутузов, марксист
1985фМатч відбудеться в будь-яку погодуSpēle notiks tik un tāФранц Піхлер
1985фЧужий випадокSvešs gadījumsепізодична роль
1985фПодвійний капканДвойной капканВалдіс Вітолс, слідчий
1984фДві пари і самотністьKaks paari ja uksindusМайк «Ведмежатник»
1983фКам'яниста дорогаAkmeņainais ceļšРобертс Лівіньш
1982фБагач, бідняк...Turtuolis, vargšas...Сідні, американський військовик
1981фДовга дорога в дюнахIlgais ceļš kāpāsЕдгар, син Марти
1977фХлопчинаPuikaепізодична роль
1976фТвій синTavs dēlsстудент, епізодична роль

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.