Андре Гі

Андре Гі (фр. André Guy, нар. 3 березня 1941, Бург-ан-Бресс) — французький футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за «Сент-Етьєн» та «Ренн», вигравши з першою командою чемпіонат Франції, а з другою — національний кубок. Також грав за національну збірну Франції.

Андре Гі
Особисті дані
Народження 3 березня 1941(1941-03-03) (80 років)
  Бург-ан-Бресс, Франція
Зріст 178 см
Вага 78 кг
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1959–1962 «Сошо» 39 (19)
1963–1965 «Сент-Етьєн» 76 (50)
1965–1967 «Лілль» 76 (42)
1967–1970 «Ліон» 110 (64)
1971 «Ренн» 14 (5)
1971–1973 «Тулон» 52 (27)
1973–1974 «Невер» 33 (13)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1964–1968 Франція 8 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гі був одним з найкращих французьких бомбардирів свого часу, забивши сумарно 160 голів у найвищому дивізіоні Франції і входячи за цим показником до 15-ки найкращих бомбардирів чемпіонату Франції в історії. За цей час Андре протягом семи сезонів поспіль починаючи з 1964 року входив у десятку бомбардирів чемпіонату, а 1969 року з 25 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату[1].

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за «Сошо», втім у першому сезоні не був основним гравцем, зігравши лише 2 матчі, в яких забив один гол, а його команда понизилась у класі. Там Гі отримав більше ігрового часу і клуб з першої спроби повернувся в еліту. Там Андре програв конкуренцію люксембуржцю Віктору Нюренбергу і знову зрідка виходив на поле, а команда вдруге поспіль вилетіла з Дивізіону 1. Цього разу у другому дивізіоні Гі провів лише пів сезону, після чого перейшов у «Сент-Етьєн», якому допоміг зайняти перше місце і вийти в Дивізіон 1.

У першому ж сезоні в еліті (1963/64) Гі, граючи разом з такими зірками тогочасного французького футболу як Еме Жаке, Рашид Меклуфі, Рене Ферр'є, Робер Ербен та інші виграв чемпіонат Франції, забивши 28 голів у 32 матчах турніру. Після чемпіонства команду поповнило ще три нападники Франсуа Етт, Мар'ян Виснєський та Ерве Ревеллі, в результаті чого результативність Гі впала — 17 голів у 33 матчах, а клуб не зумів захистити титул, зайнявши сьоме місце.

В підсумку Гі перейшов у «Лілль». У цій команді Андре також регулярно відзначався, забивши за два наступних сезони 22 і 20 голів відповідно, втім команда показувала вкрай низькі результати — 18 і 10 місця. В результаті 1967 року нападник перейшов до діючого володаря Кубка Франції «Ліона», якому в першому ж сезоні допоміг дійти до чвертьфіналу Кубка володарів кубків 1967/68, а у наступному сезоні забивши 25 голів у 30 матчах чемпіонату став найкращим бомбардиром сезону. Загалом відіграв за команду з Ліона три з половиною сезони своєї ігрової кар'єри і був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,58 голу за гру першості.

По ходу сезону 1970/71 перейшов у «Ренн», якому того ж року допоміг виграти Кубок Франції, забивши у фіналі єдиний і вирішальний гол з пенальті у ворота свого колишнього клубу «Ліона» (1:0). Втім цей гол і титул став останнім на найвищому рівні, оскільки з настуаного сезону Гі став виступати за команду другого дивізіону «Тулон», а з авершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Невер» у тому ж дивізіоні, за де виступав протягом сезону 1973/74 років.

Виступи за збірну

4 жовтня 1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції в грі відбору на чемпіонат світу 1966 року проти Люксембургу, в якому Франція виграла 2:0, а Гі забив один з голів. Після цього в жовтні і листопаді Андре провів ще по одній грі, втім з початку 1965 року протягом двох з половиною років не залучався до матчів головної команди і пропустив «мундіаль».

З літа 1967 року знову став грати за збірну Франції і 17 вересня забив свій другий і останній гол за збірну в матчі відбору на чемпіонат Європи 1968 року з поляками (4:1). Втім у вирішальному плей-оф за вихід на турнір французи з Гі розгромно поступились Югославії (1:5) і не вийшли на Євро-1968, а потім і несподівано поступились вдома у першій грі кваліфікації на чемпіонат світу 1970 року Норвегії (0:1). Цей програний матч, проведений 6 листопада 1968 року, який в підсумку і не дозволив триколірним зіграти на світовій першості, став останнім для Гі за збірну. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 8 матчів, забивши 2 голи.

Статистика

Клубна

Клубна кар'єра
Клуб Сезон Ліга Кубки[2] Єврокубки[3] Інші[4] Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Сошо 1959/60 2 1 0 0 0 0 0 0 2 1
1960/61 1 1 2 2 - - 0 0 3 3
1961/62 4 2 0 0 0 0 0 0 4 2
1962/63 5 2 0 0 - - 0 0 5 2
Загалом126220000148
Сент-Етьєн 1962/63 17 7 7 2 - - 0 0 24 9
1963/64 32 28 0 0 0 0 0 0 32 28
1964/65 33 17 5 4 2 2 0 0 40 23
Загалом825212622009660
Лілль 1965/66 38 22 2 1 0 0 4 2 44 25
1966/67 38 20 3 3 0 0 0 0 41 23
Загалом76425400428548
Ліон 1967/68 35 16 3 1 3 0 0 0 41 17
1968/69 30 25 5 4 4 1 0 0 39 30
1969/70 27 17 4 6 0 0 0 0 31 23
1970/71 18 6 0 0 0 0 0 0 18 6
Загалом110641211710012976
Ренн 1970/71 14 5 8 6 0 0 0 0 22 11
Загалом1458600002211
Тулон 1971/72 30 23 7 2 - - 0 0 37 25
1972/73 15 5 2 0 - - 0 0 17 5
Загалом45289200005430
Невер 1973/74 33 9 1 0 - - 0 0 34 9
Загалом339100000349
Всього за кар'єру 37220649319342434242

Джерело:

  • André Guy. Pari-et-gagne.com (фр.). Процитовано 18 січня 2016.

Збірна

Ігри і голи за збірну
# Дата Місто Суперник Гол Рахунок
1.04.10.1964Люксембург Люксембург2:0
2.11.11.1964Париж Норвегія1:0
3.02.12.1964Брюссель Бельгія0:3
4.03.06.1967Париж СРСР2:4
5.17.09.1967Варшава Польща4:1
6.24.08.1968Белград Югославія1:5
7.17.10.1968Ліон Іспанія1:3
8.06.11.1968Страсбур Норвегія0:1

Досягнення

Примітки

  1. Zahlen aus Sophie Guillet/François Laforge: Le guide français et international du football éd. 2007. Vecchi, Paris 2006 ISBN 2-7328-6842-6, S. 161-172; nach Parmentier, S. 289, sollen es 1963/64 sogar 30 Treffer gewesen sein.
  2. Кубок Франції, Кубок Шарля Драго.
  3. Кубок європейських чемпіонів, Кубок володарів кубків УЄФА, Кубок ярмарків.
  4. Матчі плей-оф Першого дивізіону Франції.

Посилання

  • Андре Гі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  • Андре Гі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
  • Андре Гі на сайті Eu-football.info (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.