Андре Сальмон

Андре́ Сальмо́н (фр. André Salmon;, 4 жовтня 1881(18811004), Париж — 12 березня 1969, Санарі-сюр-Мер) — французький поет, прозаїк, есеїст та художній критик, один з основоположників кубізму.

Андре Сальмон
André Salmon
Портрет Андре Сальмона пензля Жозетти Бурне (1946/1947)
Ім'я при народженні фр. André Salmon
Псевдо Pol de Comène[1]
Народився 4 жовтня 1881(1881-10-04)
Париж
Помер 12 березня 1969(1969-03-12) (87 років)
Санарі-сюр-Мер
Громадянство  Франція
Національність француз
Місце проживання Бреаль
Діяльність письменник
Знання мов французька
Напрямок кубізм
Жанр поезія, роман і есей
Батько Émile Frédéric Salmond
Нагороди
Премії Велика премія Французької академії за поезію (1964)

Біографія
Амедео Модільяні, Пабло Пікассо та Андре Сальмон (світлина Жана Кокто, Монмартр, 1916 рік)

Андре Сальмон народився в Парижі як четвертий син Еміля Фредеріка Сальмона та Софі Жулі Каттіо. виховувався в родині з давніми культурними традиціями; його дід був художником, а батько — скульптором. У 1897–1902 роках він зі своїми батьками мешкав у Санкт-Петербурзі. 1902 року він повернувся до Франції. Тут був призваний до війська, але через кілька місяців після хвороби демобілізувався.

На початку ХХ століття Андре Сальмон вирішив присвятити себе літературі. Він входить у творчі кола літераторів та митців, що групуються навколо Латинського кварталу, відвідує літературні вечори часопису «Ла Плюм». У той час він познайомився з французьким поетом польського походження Мечиславом Гольбергом, а також з Пабло Пікассо, Максом Жакобом та Гійомом Аполлінером. Разом з деякими іншими художниками та поетами Сальмон заснував своє творче об'єднання. 1904 року він оселився в будинку Бато-Лавуар, в якому тоді проживали й працювали Пабло Пікассо, Гійом Аполлінер, Кес ван Донген, Макс Жакоб та інші авангардисти. Серед його друзів були також Амедео Модільяні та Жан Кокто.

Особливу популярність здобули художньо-критичні статті А. Сальмона, в яких він, поряд з такими знавцями мистецтва, як Макс Жакоб, Моріс Рейналь та Карл Ейнштейн, привертав увагу скептично налаштованого читача до нового напряму в культурному житті початку ХХ століття, як кубізм. А. Сальмон не тільки повідомляв про зміст виставок у Паризьких салонах та інших галереях Парижа, але й давав критичні оцінки естетичної цінності та історичної значущості виставлених творів мистецтва. Особливо близькі йому видавалися роботи таких майстрів пензля, як Пабло Пікассо, Фернан Леже, Хуан Ґріс і Жорж Брак. Поряд з Гійомом Аполлінером та Карлом Ейнштейном, Андре Сальмон був одним з перших мистецтвознавців, які звернули увагу на великий творчий потенціал традиційного африканського мистецтва для культури авангарду.

1964 року Андре Сальмону було присуджено Велику премію Французької академії за поетичну майстерність.

Вибрані твори

Поетичні збірки
  • Poèmes, Vers et prose, 1905
  • Féeries, Vers et prose, 1907
  • Le Calumet, Falque, 1910
  • Prikaz, Paris, Éditions de la Sirène, 1919
  • C'est une belle fille ! Chronique du vingtième siècle, Albin Michel, 1920
  • Réédition chez Stock, 1922; puis aux Nouvelles Éditions Debresse, coll. Les Introuvables, Paris, 1956
  • Le Livre et la Bouteille, Camille Bloch éditeur, 1920
  • L'Âge de l'humanite, Paris, Gallimard, 1921
  • Ventes d'amour, Paris, À la Belle Édition, chez François Bernouard, 1922
  • Peindre, Paris, Éditions de la Sirène, 1921. Avec un portrait de l'auteur par Picasso
  • Créances 1905–1910 (Les Clés ardentes. Féeries. Le Calumet). Paris, Gallimard, 1926
  • Métamorphoses de la harpe et de la harpiste, Éditions des Cahiers Libres, 1926
  • Vénus dans la balance, Éditions des Quatre Chemins, 1926
  • Tout l'or du monde, Paris, Aux éditions du Sagittaire, chez Simon Kra, coll. Les Cahiers nouveaux no 36, 1927
  • Carreaux 1918–1921 (Prikaz. Peindre. L Âge de l'humanite. Le Livre et la Bouteille), Paris, Gallimard, 1928
  • Saints de glace, Paris, Gallimard, 1930
  • Troubles en Chine, René Debresse éditeur, 1935
  • Saint André, Paris, Gallimard, 1936
  • Odeur de poésie, Marseille, Robert Laffont, 1944
  • Les Étoiles dans l encrier, Paris, Gallimard, 1952
  • Vocalises, Paris, Pierre Seghers, 1957
  • Créances, 1905–1910, suivi de Carreaux 1918–1921, Paris, Gallimard, 1968
  • Carreaux et autres poèmes, préface Serge de Fauchereau, Paris, Poésie/Gallimard, 1986

Проза
  • Tendres canailles, Paris, Librairie Ollendorff, 1913, Paris, Gallimard, 1921
  • Monstres choisis, nouvelles, Paris, Gallimard, 1918
  • Mœurs de la Famille Poivre, Genève, Éditions Kundig, 1919
  • Le Manuscrit trouvé dans un chapeau, Société littéraire de France, 1919, Paris, Stock, 1924
  • La Négresse du Sacré-Cœur, Paris, Gallimard, 1920, 2009
  • Bob et Bobette en ménage, Paris, Albin Michel, 1920
  • C'est une belle fille, Paris, Albin Michel, 1920
  • L Entrepreneur d illuminations, Paris, Gallimard, 1921
  • L Amant des Amazones, Éditions de la Banderole, 1921
  • Archives du Club des Onze, Nouvelle Revue Critique, 1924
  • Une orgie à Saint-Pétersbourg, Paris, Aux éditions du Sagittaire, chez Simon Kra, Collection de la Revue européenne, no 13, 1925
  • Comme un homme, Figuière
  • Noces exemplaires de Mie Saucée, Jonquières
  • Le Monocle à deux coups, Paris, Jean-Jacques Pauvert, 1968

Драматургія
  • «Natchalo» Театр Мистецтв, 7 квітня 1922
  • «Deux hommes, une femme»
  • «Sang d'espagne»

Критичні статті та есе
  • «La Jeune Peinture française», Paris, Albert Messein, 1912, Collection des Trente
  • «Histoires de Boches», ornées de dessins (clichés aux traits) par Guy Dollian. Paris, Société littéraire de France, 1917
  • «La Jeune Sculpture française», Paris, Albert Messein, 1919, Collection des Trente
  • «L'art vivant», Paris, Georges Crès, 1920
  • «Propos d atelier», Paris, Georges Crès, 1922
  • «La Révélation de Seurat», Bruxelles, Éditions Sélection, 1921
  • «Cézanne», Paris, Stock, 1923
  • «André Derain», Paris, Gallimard, 1924
  • «Modigliani», Les Quatre chemins, 1926
  • «Kisling», Éditions des Chroniques du Jour, 1927
  • «Henri Rousseau, dit le Douanier», Paris, Georges Crès, 1927
  • «Émile Othon Friesz», Éditions des Chroniques du Jour, 1927
  • «Chagall», Éditions des Chroniques du Jour, 1928
  • «L'art russe moderne», Éditions Laville, 1928
  • «Léopold-Lévy», Éditions du Triangle
  • «Ortiz de Zarate», Éditions du Triangle
  • «Picasso», Éditions du Triangle
  • «L'érotisme dans l'art contemporain», Éditions Calavas, 1931
  • «Le Drapeau noir», 1927
  • «Léopold Gottlieb», 1927
  • «Voyages au pays des voyantes», Paris, Éditions des Portiques
  • «Le Vagabond de Montparnasse: vie et mort du peintre A. Modigliani», 1939

Українські переклади

Поетичні твори Андре Сальмона українською мовою перекладали П. Петренко, Микола Терещенко, Євгенія Кононенко.

Література
  • André Salmon, Beth S. Gersh-Nešić: André Salmon on French Modern Art, Cambridge University Press, 2005, ISBN 978-0-521-85658-4
  • Pierre Berger, André Salmon, Paris, Seghers, coll. Poètes d'aujourd'hui, n. 53, 1956
  • " André Salmon ", Cahiers bleus , n. 21, Troyes, 1981
  • Quaderni del novecento francese, n. spécial, Rome, Bulzoni-Nizet, 1987
  • Polvere di Storia: André Salmon giornalista, 1936–1944, Marilena Pronesti, Roma, Bulzoni editore, 1996
  • " André Salmon ", Jacqueline Gojard dans Dictionnaire de poésie de Baudelaire à nos jours (dir. Michel Jarrety), Paris, PUF, 2001
  • André Salmon, poète de l'Art vivant, actes du colloque organisé par le laboratoire Babel les 2-3-4 avril 2009 à Toulon et Sanary, textes réunis par Michèle Monte avec la collaboration de Jacqueline Gojard, La Garde, USTV, Faculté des Lettres et Sciences Humaines, Laboratoire Babel, coll."Var et poésie", n. 8, 2010
  1. Czech National Authority Database
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.