Андромаха

Андрома́ха Скіфська (грец. Andromache) — персонаж давньогрецької міфології, що уособлює страждання жінок під час Троянської війни. Дружина Гектора, героїня «Іліади». У дитинстві втратила батька й сімох братів, яких убив Ахіллес. Самовіддано кохала чоловіка («Іліада», VI і XXIV). Після здобуття Трої стала бранкою Ахіллесового сина Неоптолема, виїхала з ним до Епіру, де народила трьох синів. Згодом одружилася з Гекторовим братом Геленом, від якого народила сина Пергама. Після смерті Гелена разом з Пергамом переселилася до Малої Азії, де син заснував однойменне місто. У Пергамі їй спорудили мавзолей.

Андромаха
дав.-гр. Ἀνδρομάχη
Народилася
Thebed
Учасник Троянська війна
Батько Еетіон[1][2][3]
Брати, сестри Podesd
У шлюбі з Гектор[1], Неоптолем[1] і Гелен
Діти Астіанакт[4][5], Oxyniusd, Пергам (міфологія)[1], Pielusd, Молосс, Amphialusd, Laodamasd і Кестринd
Жак-Луї Давід, 1783, Лувр

У літературі Андромаха стала ідеалом відданої дружини. Міф про Андромаху втілено в античному та європейському образотворчому мистецтві (Герард де Лересс, Антуан Куапель, Джованні Баттіста Тьєполо, Жак-Луї Давід, Е.Вехтер, Лосенко Антон Павлович), літературі (Евріпід, Жан Расін, А.Дзено, Ф.Брукнер), музиці (Дж. Паїзіелло, Рудольф Крейцер, К.Сен-Санс).

Кінофільм 2020 року «Стара гвардія» відсилає до феміністського пласта значень міфу про Андромаху (у фільмі ім'я скорочене до Енді), роль якої грає акторка Шарліз Терон.

Примітки
  1. Любкер Ф. Andromache // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 89.
  2. Любкер Ф. Eetion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 458.
  3. Andromache // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 975.
  4. Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  5. Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.