Андрій Критський

Андрі́й Кри́тський (грец. Ανδρέας Κρήτης; бл. 680—712/726/740) — архієпископ міста Гортіна на грецькому острові Крит, родом із Сирії, творець християнських гімнів і богослов часів Візантії, християнський святий.

Андрій Критський
фреска XVII ст.
Основні відомості
Народження 660[1]
Дамаск, Праведний халіфат[1]
Країна:  Візантійська імперія
Конфесія: Константинопольська православна церква
Смерть: 4 липня 740[1]
Мітіліні
Праці й досягнення
Рід діяльності: клірик, поет, письменник
Основні інтереси: теологія
Титул: монах, архієпископ, святий
Значні роботи:
Список
  • «Великий покаянний канон»
 Андрій Критський у Вікісховищі

Життєпис
Святий Андрій Критський та Свята Марія Єгипетська

Андрій Критський народився в Дамаску в християнській родині. Згідно з його житієм, він був німим від народження до семирічного віку, коли дивним чином зцілився, прийнявши причастя. З цього часу він починає вивчати Святе Письмо і богословські науки. У віці 14 років Андрій вступив до монастиря преподобного Сави Освяченого біля Єрусалима, де швидко заслужив повагу, ведучи суворе чернече життя. Андрій Критський пізніше був призначений архідияконом і спеціальним посланником патріарха Єрусалимського на VI Вселенському соборі. На соборі Андрій успішно протистояв єретичним вченням, виявляючи не тільки всебічну освіченість і глибоке знання догматів Церкви, а й високий дух благочестя. Незабаром після собору він був відкликаний з Єрусалиму в Константинополь і поставлений архідияконом при церкві Святої Софії.

Під час правління імператора Юстиніана II Андрій був висвячений в архієпископа міста Гортіни на Криті. Тут він розкривається як проповідник і поет. Проповіді Андрія Критського відрізняються високим стилем і гармонійної фразою, що дозволяє говорити про нього як про одного з видатних церковних ораторів Візантійської епохи.

Чотирнадцятилітнім він віддалився до Єрусалиму, де й прийняв постриження в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, — усі дивувалися з його чесноти й розуму.

У 680 році містоблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Теодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Міста на IV Вселенському Соборі.

За правління імператора Юстиніана II (685-695) святого Андрія було рукопокладено на архієпископа міста Гортіни на острові Крит. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх-богослов, вчитель і творець християнських гімнів.

Помер у м. Ересос на острові Лесбос.

Вшанування
  • Пам'ять — (4) 17 липня (Св. Андрея, архієпископа Критського. Преподобної Марти, матері св. Симеона Дивногорця. Блаженого священомучуника Павла (Гойдича))

Примітки
  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 94. — ISBN 978-2-221-06888-5

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.