Андрій Лужницький

Андрій (Андрей) Ніколас Лужицький (нар. 16 березня 1970; Філадельфія, штат Пенсільванія, США) — американський мовознавець, громадський діяч українського походження, голова Товариства українців у Швейцарії, почесний консул України у Швейцарії.

Андрій Лужницький
Народився 16 березня 1970(1970-03-16)[1] (51 рік)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Країна  США
Місце проживання Фрібур
Діяльність мовознавець, громадський діяч, почесний консул
Галузь українознавство
Alma mater Пенсильванський університет, Ла Саль Університет і Український вільний університет
Науковий ступінь докторський ступінь
Заклад Університет Фрібура
Членство Наукове товариство імені Шевченка у США і Злучений Український Американський Допомоговий Комітет
Родичі Лужницький Григор Леонідович

Біографія

Народився 16 березня 1970 року в Філадельфії, штат Пенсильванія, США.

З 1988 по 1990 рік навчався у Пенсильванському університеті на курсі української мови та літератури[2].

У 1992 році отримав ступінь бакалавра з сучасних мов в Університеті Ла Саль, а у 2006 — ступінь магістра з центральних і східно-європейських наук[2].

У 2003 році захистив докторську дисертацію з українознавства в Українському вільному університеті.

Від 1990 року — проживає у Швейцарії, відтоді працював у Школі мистецтв та індустріальних професій у місті Фрібур.

З 1994 року працював виконавчим директором програми Американського коледжу в Фрібурзькому університеті, а з 2001 року — старший науковий співробітних і координатор у галузі взаємовідносин з Україною у Міжфакультетному інституті Центральної та Східної Європи[2].

З 1997 року — член Наукового товариства імені Шевченка у США.

Від 1998 року є Президентом Товариства українців у Швейцарії, від 2004 — засновник і головний редактор його друкованого органу — журналу «Trembita Helvetii»[3].

З 2001 року — представник Європи в Злученому Українському Американському Допомоговому Комітеті[2].

Від 2004 року працює директором програми аналізу міжнародних організацій Університету Фрібура[2].

У 2011 році заснував Крайове НТШ Європи у Швейцарії[4].

З 2014 року — почесний консул України у Швейцарії (юрисдикція охоплює консулярні округи та кантони Фрібур, Во, Валє, Нешатель, Юра)[5].

Член правління міжнародного фонду «Відродження».

Нагороди

Особисте життя

Син Олександра, внук Григорія Лужницьких[2].

Бібліографія
  • Nicolas Hayoz; Andrej N Lushnycky. Ukraine at a crossroads // Interdisciplinary studies on Central and Eastern Europe, v. 1., Bern ; New York: P. Lang, 2005.
  • Andrej N Lushnycky; Mykola Riabchuk. Ukraine on Its Meandering Path Between East and West // Interdisciplinary Studies on Central and Eastern Europe, Bern ; Berlin Bruxelles Frankfurt am Main New York, NY Oxford Wien : Lang, 2009. ISBN 978-3-03911-607-2

Примітки
  1. Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
  2. Лужницький Андрій | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 5 травня 2020.
  3. Міжнародна наукова конференція «Україна – Швейцарія: століття взаємної дипломатичної присутності» (укр.). Процитовано 5 травня 2020.
  4. У Швейцарії з'явиться Центр Т.Шевченка. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). (укр.). Процитовано 5 травня 2020.
  5. Швейцарія - Почесне консульство. switzerland.mfa.gov.ua (ua). Процитовано 5 травня 2020.
  6. Медаль св. Володимира. www.ukrainianworldcongress.org. Процитовано 5 травня 2020.

Джерела

Ю. Б. Ковалів. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. ?. — ISBN 978-966-02-7999-5.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.