Андрієвський Олексій Олександрович

Олексі́й Олекса́ндрович Андріє́вський (псевдоніми: Андибер, А.Каневський, Ол. Канівець; нар. 28 лютого (12 березня) 1845(18450312), Канів пом. 22 червня (5 липня) 1902, Київ) — український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч.

Олексій Андрієвський
Портрет інспектора гімназії Андрієвського
пензля Івана Ярмоховича
Народився 28 лютого (12 березня) 1845[1]
Канів, Богуславський повіт, Київська губернія, Російська імперія[2][1]
Помер 22 червня (5 липня) 1902 (57 років)
Київ, Російська імперія
Підданство Російська імперія
Діяльність журналіст, педагог, історик, публіцист, громадський діяч
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університетуd і Імператорський університет Святого Володимира
Брати, сестри Андрієвський Митрофан Олександрович[2]
Нагороди

Життєпис

Освіта

Закінчив Другу Київську гімназію (1861), історико-філологічний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира (1865).

Педагогічна діяльність

На державній службі з 10 січня 1866 року. У Київському навчальному окрузі з 14 вересня 1885 року[3].

Викладав російську мову та літературу в гімназіях Катеринослава (1866 —1871), Одеси та Тули.

За антиурядову діяльність перебував на засланні в Архангельську та В'ятці (1877 —1881). Працював у В'ятському статистичному комітеті. Після повернення в Україну — редактор неофіційної частини «Киевских губернских ведомостей» (1881 —1885).

Брав участь у багатьох громадсько-культурних заходах, зокрема на ниві народної освіти. З 1885 — інспектор Златопільської гімназії, а згодом — інспектор народних шкіл на Катеринославщині. Викладав у Першій київській гімназії (1886 —1896). Директор сирітського будинку в Одесі (1896 —1902).

Член Історичного товариства Нестора-літописця, Одеського товариства історії і старожитностей та ін.

Автор праць, присвячених українській та російській літературі, зокрема про Г. Ф. Квітку та Т. Г. Шевченка, історії взаємовідносин українських земель та Росії з Польщею, Туреччиною та Кримським ханством, переселенню сербів, болгар, чорногорців та ін. Опублікував ряд документів з історії Гетьманщини, Малоросійської колегії, Київського магістрату та губернської канцелярії, намісництв.

Громадська та творча діяльність

Андрієвський — один з ініціаторів створення «Товариства піклування про жіночу освіту» в Катеринославі, засновник «Товариства сприяння початковій освіті». Написав ряд статей і наукових розвідок з історії Запорозької Січі, Правобережної України і Києва, а також праці про Т. Г. Шевченка, В. А. Жуковського, Є. А. Баратинського, Г. Квітки-Основ'яненка. Могила на Байковому (Новобайковому) цвинтарі, ліворуч від головної алеї. На одній із сторін білого надгробка напис: "...І оживу, і думу вольную на волю із домовини ввозову. Борітеся - поборете!" Ф. Бахтинський вважав, що вперше українське слово написане на цьому надгробкові на Байковому цвинтарі.

Олексій Олександрович Андрієвський помер 22 червня (5 липня) 1902 року.[4]

Нагороди

Родина

Брат Андрієвського Митрофана Олександровича.

Праці

  • (рос.)Поминки Тараса Григорьевича Шевченко в отзывах о нем иностранной печати. — Одесса, 1879;
  • (рос.)Поминки Тараса Григорьевича Шевченко 25-го февраля 1879 года в Одессе. — Одесса, 1879;
  • (рос.)Исторический очерк Вятки до открытия наместничества // Столетие Вятской губернии, 1780—1880: Сб. материалов по истории Вятского края: В 2 т. — Вятка, 1880. — Т.1;
  • (рос.)Поминки Тараса Григорьевича Шевченко 25-го февраля 1882 года в Екатеринодаре. — Екатеринодар, 1882;
  • (рос.)Исторические материалы из архива Киевского губернского правления / Сост. А. А. Андриевский. К., 1882—1886.- Т.1-10;
  • (рос.)Путевой журнал секунд-майора Матвея Миронова в командировку его к крымскому хану 1755 года // Киевская старина. — 1885. — № 11. — С. 339—343.
  • (рос.)Межигорская старина. К., 1885; Дела, касающиеся запорожцев, с 1715 по 1774 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. — 1886. — Т.14;
  • (рос.)Материалы для истории Южнорусского края в XVIII ст. (1715—1774), извлеченные из старых дел Киевского губернского архива А. А. Андриевским. — Одесса, 1886;
  • (рос.)Киевские смуты середины прошлого столетия // Киевская старина. — 1886. — № 12;
  • (рос.)Войтство И.Сычевского в Киеве (1754—1766). К., 1889;
  • (рос.)Страницы из прошлого г. Переяслава. К., 1889;
  • (рос.)Материалы по истории Запорожья и пограничных отношений (1743—1767). — Одесса, 1893;
  • (рос.)Реляции киевского генерал-губернатора [Ф. М. Воейкова] за 1768 и 1769 // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — 1893. — Кн.7;
  • (рос.)Архивная справка о составе Киевского «Общества» в 1782—1797 // Киевская старина. — 1894. — № 2;
  • (рос.)Из жизни Киева в XVIII веке: Архивные заметки. К., 1894;
  • (рос.)Русские конфиденты в Турции и Крыму в 1765—1768. К., 1894;
  • (рос.)Комиссия 1749 г. для разбора взаимных претензий татар и Запорожья. К., 1896;
  • (рос.)Материалы для характеристики последних киевских сотников // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — 1896. — Кн.10;
  • (рос.)Еще страничка из прошлого Переяслава. К., 1901;
  • (рос.)Поминки Т. Г. Шевченко врусской печати в сороковую годовщину его смерти. — Одесса, 1902;
  • (рос.)Об отношении Т. Г. Шевченко к жизни. — Одесса, 1903.

Джерела

Зазначення

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.