Андріївка (Коростенський район)

Андрі́ївка — село (до 1939 року — колонія) в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 219 осіб.

село Андріївка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Облікова картка Андріївка 
Основні дані
Засноване 1445
Населення 219
Площа 0,87 км²
Густота населення 251,72 осіб/км²
Поштовий індекс 11062[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°18′33″ пн. ш. 27°42′00″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 187 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001;
староста — вул. Набережна, 14, с. Сущани, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11016
Карта
Андріївка
Андріївка
Мапа

Географія

На південно-західній околиці села бере початок річка Юрівка.

Історія

У 1897 році — лютеранське поселення Андріївка-Сущанська (Андріївка Друга, Андріївка-Ольгинка) на орендованих землях, із значною перевагою населення німецької національности, лютеранський прихід — у Емільчині; мало дім молитви та школу. Населення: 1897—640 (з них 507 осіб — німці), 510 (1910)[2].

У 1906 році — колонія Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 90 верст, від волості 15. Дворів 99, мешканців 530[3].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Андріївської сільської ради Олевського району в якости її адміністративного центру. Від 1939 року — село. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Андріївської сільської ради, включене до складу Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області[4].

11 серпня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Олевської міської територіальної громади Олевського району[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 289 осіб, з яких 133 чоловіки та 156 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

МоваВідсоток
українська 99,54 %
білоруська 0,46 %

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006. (російська). с. 33. Процитовано 23 лютого 2021.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 190. Процитовано 13 лютого 2021.
  5. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 27 грудня 2020.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.