Юрівська волость (Овруцький повіт)

Юрівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Юрово.

18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту — нею була Кисорицька волость (без сіл Калинівка та Майдан, що залишилися у складі УСРР), яка називалася надалі ґміна Кісориче. Також кордон відділив на польський бік деякі села Юрівської волості - Біловіж, Дубно, Кам'яне, Купель, Мушні, Обсіч, що опинилися на захід від нового кордону. Вони увійшли до складу ґміни Кисоричі Сарненського повіту. Після приєднання Західної України 1939 року вищезгадувані села залишилися у складі новоствореної Рівненської області.

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5904 осіб (2888 чоловічої статі та 3016 — жіночої), 339 дворових господарств[1].

Основні поселення волості:

• Юрово — колишнє власницьке село, при р. Уборті, за 80 верст від повітового міста, 638 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, водяний млин. За 35 і 40 верст — смоляний завод.
• Біловіж — колишнє власницьке село, 317 осіб, 45 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
• Войткевичі — колишнє власницьке село, при струмку Плєви, 407 осіб, 60 дворових господарств, православна церква, 2 водяних млини.
• Журоневичі — колишнє власницьке село, при струмку Ростясі, 238 осіб, 47 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
• Замисловичі — колишнє власницьке село, при р. Перга, 393 особи, 65 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
• Копища — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 762 осіб, 135 дворових господарства, православна церква.
• Собичин — колишнє власницьке село, при струмку Купелі, 398 осіб, 60 дворових господарства, православна церква, смоляний завод.
• Хочин — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 523 особи, 86 дворових господарства, правосдлавна церква, водяний млин.