Анна Марія Пфальцська

Анна Марія Пфальцська (24 липня 1561 — 29 липня 1589) — шведська принцеса і герцогиня Седерманландська по шлюбу, перша дружина майбутнього короля Швеції Карла IX . Вона померла до вступу чоловіка на престол і ніколи не була королевою.

Анна Марія Пфальцська
Народилася 24 липня 1561(1561-07-24)[1] або 24 липня 1561(1561-07-24)[2]
Гайдельберг, Курпфальц[1]
Померла 29 липня 1589(1589-07-29)[3][1][…] (28 років)
Ескільстуна[1]
Поховання Strängnäs Cathedrald[4]
Країна Німеччина
Знання мов німецька
Титул герцогиня[1]
Рід Віттельсбахи
Батько Людвіг VI[1][5]
Мати Єлизавета Гессенська[1][5]
Брати, сестри Фрідріх IV (курфюрст Пфальцу)[5]
У шлюбі з Карл IX Ваза[1][5]
Діти Катаріна Шведська

Біографія

Анна Марія народилася в Гейдельберзі в сім'ї курфюрста Пфальца Людовіка VI і Єлизавети Гессенської; вона була їхнім первістком. У квітні 1578 року шведський принц Карл, герцог Седерманландський, відвідав рідне місто Гейдельберг і зробив їй пропозицію. Анна Марія була затятою лютеранкою. Саме її релігійність і виховання відповідно з принципами Аугсбургського сповідання були однією з причин, чому вона була обрана протестантом Карлом[6]. Також вона говорила латиною. Її батько прийняв пропозицію союзу за умови, що їй буде надано право сповідувати свою віру в Швеції, якою тоді керував брат Карла — Юхан III — відомий своїми католицькими симпатіями[6]. Весілля відбулося в Гейдельберзі 11 травня 1579 року. Разом з чоловіком поїхала до Швеції, де вони жили в його герцогстві Седерманланд. Вони покинули Німеччину в липні, а у вересні 1579 року Анна Марія прийняла присягу на вірність від підданих у своїх володіннях Грипсхольмі, Тиннельсі та Равсне, місті Стренгнес з парафіями Акерс, Селебо і Дага, а також Оверенхерні та Іттеренхерні.

Портретного зображення Анни Марії не збереглося. Вона була описана як красива, ніжна і дипломатична, але також і вельми хвороблива. Її шлюб з Карлом був щасливим[7]. Її спокійний характер врівноважував гарячий темперамент її чоловіка[7]. Марія вплинула на правління Карла в герцогстві, умовляючи проявляти поблажливість до прохачів[6]. Оскільки вона могла контролювати жахливий характер Карла, до неї часто зверталися прохачі[7]. Вона супроводжувала його в поїздках по герцогству, доки дозволяв термін вагітностей. Анна Марія залишалася відданою лютеранкой: в листах до батька вона висловлювала своє невдоволення поширенням кальвінізму в Зіммерні. Також у 1585 році просила батька прислати їй лютеранського проповідника[6]. Карл описував, що ніхто не міг зрівнятися з нею в релігійній освіті; вона вплинула на Карла, щоб той ще більше підтримував пролютеранську точку зору в політиці[6].

Анна Марія народила шістьох дітей, але тільки одна дочка прожила більше декількох років. Вона померла у 1589 році в палаці Ескільстуна після тривалої хвороби та була похована в Стренгнесском соборі. Більш пізні огляди її останків показали, що вона була маленькою тендітною брюнеткою.

Герцог Карл гірко оплакував свою дружину. На її честь було названо місто Марієстад, заснований у 1583 році та королівський маєток Марієхольм.

Діти

У Карла і Анни Марії було шестеро дітей:

  1. Маргарита Єлизавета (24 вересня 1580 — 26 серпня 1585)
  2. Єлизавета Сабіна (12 березня 1582 — 6 липня 1585)
  3. Людвіг (17 березня — 26 травня 1583)
  4. Катаріна (10 листопада 1584 — 13 грудня 1638)
  5. Густав (12 червня — 4 грудня 1587)
  6. Марія (18 грудня 1588 — 24 квітня 1589)

Примітки
  1. Svenskt biografiskt lexikon, Dictionnaire biographique suédois, Dictionary of Swedish National Biography, Ruotsin kansallisbiografia — 1917.
  2. http://emp-web-84.zetcom.ch/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=12875
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136829872 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=15846592
  5. Kindred Britain
  6. Karin Tegenborg Falkdalen (2010). Vasadöttrarna (utgåva 2). Falun: Historiska Media. ISBN 978-91-85873-87-6
  7. Maria, urn: sbl:9105, Svenskt biografiskt lexikon (art av Lars-Olof Skoglund), hämtad 2016-09-19.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.